Що відомо про підробку результатів ЗНО

школа

Тиждень тому Генпрокуратура опублікувала список із прізвищами студентів, чиї результати ЗНО були нібито завищені у 2014-2015 роках, і заявила, що туди потрапили переважно діти керівників державних та правоохоронних органів, працівників системи освіти, депутатів та їх помічників. Ми спробували зрозуміти, наскільки це відповідає дійсності. У переліку знайшлися діти як високопосадовців, так і звичайних підприємців чи держслужбовців низової ланки. Ми звернулися до ГПУ, самих студентів та їхніх родичів, зібрали коментарі юристів та експертів, згадали, з чого все починалося та пояснюємо, чим може закінчитися.


Що сталося?

У липні 2015 року Генпрокуратура, СБУ та Міністерство внутрішніх справ України розпочали обшуки в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Ще рік тривало досудове розслідування, а 27 липня 2016 року ГПУ направила до суду обвинувачувальний акт стосовно шести працівників УЦОЯО – екс-директора Ігоря Лікарчука, двох його заступників та трьох працівників технічного відділу. Сьомий фігурант – приватний підприємець з Івано-Франківська, на рахунки якого нібито надсилали гроші.

У ГПУ заявляють, що «створена ними злочинна організація з 2008 року сфальсифікувала результати ЗНО більш ніж 2000 абітурієнтів, а також привласнювала кошти бюджету України та Американських рад з міжнародної освіти». Робоча група УЦОЯО, повторно перевіривши 859 робіт абітурієнтів, справді виявила ознаки недостовірності результатів ЗНО у 102 осіб за 2015 рік та в 90 за 2014 рік. Це ЗМІ також підтвердив директор УЦОЯО Вадим Карандій.

15 серпня ГПУ опублікувала на своєму сайті списки вступників 2014-2015 років (близько 200 чоловік), чиї результати, на думку відомства, були неправомірно завищені. 18 серпня списки з сайту зникли, проте їх можна знайти у ЗМІ: УП, Цензор.нет, Дзеркало тижня. Списки та матеріали за 2008-2013 роки виділені в окреме провадження і ще не були оприлюднені.


Як підробляли результати ЗНО?

Досудове розслідування виявило, що програмне забезпечення УЦОЯО не мало комплексної системи захисту інформації. На думку ГПУ, керівництво Центру навмисне залишило комп’ютерну систему вразливою. Виявили й інші невідповідності: співробітники УЦОЯО при проведенні ЗНО використовують програму SPRUT 3D, яка офіційно у відомстві не обліковується.

За інформацією ГПУ, відповіді на тести ніхто не купляв, а результати ЗНО змінювали в ручному режимі. Людина здавала тест на якийсь бал, його вносили у базу, а потім просто втручалися у неї та підвищували. Бали не завжди змінювали з усіх предметів чи на вражаюче високу оцінку, у багатьох випадках абітурієнт зовсім провалив якийсь тест і йому дотягували результати до 130-140 балів, які дозволяли подати документи.


Що говорить Міністерство освіти та науки?

МОН від самого початку висловлювалось на підтримку екс-директора УЦОЯО. Колишній міністр освіти Сергій Квіт заявляв, що «давно знає Ігоря Лікарчука як порядну людину». Теперішній міністр освіти Лілія Гриневич розділяє його думку: «Я особисто не вірю, що звинувачення на адресу Ігоря Лікарчука можуть бути правдою». Загалом представники МОН вважають, що варто дочекатися вироку суду, а не одразу відраховувати студентів.


Що говорить колишнє керівництво УЦОЯО?

Ігор Лікарчук спростовує усі обвинувачення і стверджує, що високопосадовці зверталися до нього численну кількість разів із проханням змінити результати їхніх дітей, та він жодного разу не погодився. А вся ця справа – це помста йому. 22 вересня 2015 року він був відсторонений з посади за власним бажанням. Прохання було повторним, перше у МОН відмовилися задовольнити.


Що говорять студенти, чиї результати ЗНО ймовірно сфальсифіковано?

Чверть із близько 30-ти людей, яких ми відшукали у соцмережах, вже видалила свої сторінки або змінила прізвища за кілька днів після оприлюднення списків. Ми знайшли і написали 23-ом студентам зі списку, але отримали лише дві відповіді. Студент КНУ імені Тараса Шевченка Максим Пальчик, за його словами, дізнався про корупційний скандал та власне ім’я в переліку безпосередньо від журналіста Studway. Хлопець назвав обвинувачення нісенітницею.

Інша учасниця списку, Яна Сидьорко, котру вже відрахували з Української медичної стоматологічної академії, також вважає, що потрапила до переліку випадково: «Я впевнена у своїх результатах ЗНО. Коли 15 серпня мені подзвонили з академії та повідомили, що я вже відрахована на підставі листа ГПУ, я була шокована», – говорить дівчина. «Мої батьки не мають ані впливових зв’язків, ані величезних статків, які дали б можливість сфальсифікувати мої результати, – стверджує Яна. – Ми найняли адвокатів, що мають допомогти поновити мене в університеті, і для нашої сім’ї це серйозні витрати». Про судове слідство щодо неї чи її родичів Яні нічого не відомо: їх не викликали до суду, не висували обвинувачень, а в університеті не дали ознайомитись із листом від ГПУ.


Що говорять батьки?

Ми також намагалися зв’язатися із родичами студентів зі списку. Зокрема, телефонували депутату ВР Тетяні Бахтєєвій (бабусі Ренати Валітової – студентки НМУ ім. Богомольця, яка є у списку). Її помічниця пообіцяла, що депутат зв’яжеться з виданням, та нам не перетелефонували, а на повторні дзвінки не відповідали. Депутат Київради від БЮТ Владислав Ярцев кинув слухавку, щойно журналіст Studway представився. Також ми написали усім батькам, чиї профайли у соцмережах вдалося знайти, та вони коментувати відмовилися. Поговорити вдалося лише з батьком Яни Сідьорко. Олександр Миколайович спростовує обвинувачення ГПУ. Право Яни на навчання він збирається відстоювати у суді.


Чи мала право ГПУ публікувати списки без рішення суду?

Законодавство не дає однозначної відповіді. Як стверджує Віталій Власюк, юрист-міжнародник та радник «єПраво», існує категорія «інтересів слідства», у котрих інформацію можна як оприлюднювати, так і приховувати (хоча зазвичай відомства користуються другою опцією).

Ми надіслали офіційний запит до ГПУ, щоб зрозуміти, чому таблиці з іменами студентів зникли із сайту ГПУ через два дні після оприлюднення, та відповіді не дочекалися. У коментарі виданню «Детектор медіа» голова управління ЗМІ Генпрокуратури Андрій Демартино прокоментував ситуацію так: «Йде технічне доопрацювання матеріалу. Доповнимо і ще раз вивісимо. Ніяких порушень у нас немає. Згідно зі ст. 29 Закону «Про інформацію», інформація може бути поширена, якщо є суспільно необхідною, і право громадськості переважає потенційну шкоду від її поширення».


Що загрожує дітям, які опинилися у списку?

Відповідно до заяви ГПУ, 26 фігурантів списку вже відраховані з вишів, а щодо інших 174-х відомство чекає реакції ВНЗ на розіслані листи. Як пояснив Віталій Власюк, з юридичної точки зору, така позиція є неоднозначною: повинна бути порушена кримінальна справа за фактом, наприклад, шахрайства, встановлені винні особи, і тільки потім суд повинен зобов’язати університети переглянути результати вступної кампанії. Але подібна процедура досить ускладнена. Університети ж можуть аргументувати відрахування етичним порушенням статуту навчального закладу, адже абітурієнти при вступі у виш погоджуються з правилами прийому.

Рішення щодо тих, хто подав сфальсифіковані дані ЗНО у 2008-2013 роках, також ще не прийнято. Ймовірні варіанти – анулювання виданих їм дипломів, повернення ними коштів до бюджету, поновлення прав потерпілих тощо.


А їхнім батькам чи іншим родичам, імовірно задіяним у підкупі?

Кримінальний кодекс вимагає максимальної чіткості визначення усіх учасників провадження. Відповідати за дачу хабара може лише та людина, яка особисто його передала. «Навряд чи цим займалися безпосередньо абітурієнти, – говорить Віталій Власюк, – водночас, для доведення хабарництва необхідно довести настання (чи умисел настання) вигоди для того, хто цей хабар дав: і яка ж пряма вигода батька від зарахування дитини до певного університету? Таким чином, більш реальним видається притягнення до відповідальності та покарання тих, хто брав, а не тих, хто давав».

Чи можуть виправдати в результаті когось зі звинувачених? На думку експерта, скоріш за все, більшість тих, чиї справи потраплять до суду, будуть засуджені: в Україні статистика виправдувальних вироків – не більша 3 % справ. Проте вироки можуть кардинально відрізнятися. Згідно з КПК, можливі різні варіанти: як об’єднання епізодів у одне провадження, так вироки і за окремими провадженнями. Тож лише від суду залежить, чи позбавлять обвинувачених волі на п’ять років чи обмежаться штрафом.


Що відбудеться з бюджетними місцями у разі відрахування студентів зі списку?

Окрім дітей, чиї результати були ймовірно завищені, і хто наразі навчається на бюджетній формі навчання, у списку зазначені й прізвища абітурієнтів-потерпілих, а саме студентів, які вчаться на контракті й повинні бути переведені на бюджет після того, як перших відрахують. На думку Віталія Власюка цілком можливо, що абітурієнт, який не потрапив на бюджетне місце, просто забрав документи з ВНЗ, бо не міг дозволити собі оплатити контракт чи вступив на бюджет в інший навчальний заклад. «Уявімо, що умовного Мельника ми виганяємо. Чи займе його місце той, чиє місце в свій час зайняв Мельник?»


Як події вплинуть на репутацію ЗНО?

Протягом року учасники кримінального провадження, представники МОН та УЦОЯО багаторазово висловлювали занепокоєння, що ці події дискредитують незалежне оцінювання. На щастя, вони не виправдалися, а провести ЗНО в 2016 році вдалося без перешкод.


Чому важливо зберегти ЗНО, навіть якщо факт фальсифікації доведуть у суді?

Відсоток абітурієнтів, чиї результати нібито було сфальсифіковано, становить 0,02 % та 0,03 % у 2015 та 2014 роках відповідно. Тож реформа, що має один із найвищих показників довіри серед населення (це підтверджують дослідження Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» разом із соціологічною службою Ukrainian Sociology service), є успішною.


Як можна покращити контроль за результатами, щоб ситуація не повторилася?

Влітку цього року УЦОЯО отримав від Держспецзв’язку атестат відповідності. «Він чинний до 2021 року. Система УЦОЯО забезпечує захист інформації відповідно до умов нормативних документів системи захисту інформації України», – прокоментував директор центру Вадим Карандій. Лілія Гриневич підтверджує, що у цьому році вже не було можливості будь-яким чином маніпулювати результатами тестування: «Було проведено повну ревізію системи ЗНО і посилено систему захисту від втручання в результати. Можу запевнити, що результати оцінювання 2016 року захищені і сфальсифікувати їх не можна».

Існують інші способи покращити контроль за результатами. Наприклад, на інформаційних сторінках абітурієнтів оприлюднюють бали ЗНО та відповіді, які вони обирали. А саме, в одній колонці стоїть варіант (лише літера), яку обрав абітурієнт, в іншій – правильний. Це не стосується завдань, які перевіряються у ручному режимі, на зразок твору з української мови. Та якби копії робіт оприлюднювали повністю, абітурієнт зміг би самостійно підрахувати та перевірити свій бал. І за потреби надати інформацію як доказ того, що він має чесну оцінку. Також автоматичний доступ до перегляду таких даних можна надати університету, у який вступила дитина.

Наразі залишається сподіватися, що корупційний скандал позитивно вплине на систему незалежного оцінювання – виявить її слабкі сторони та ліквідує прогалини.

Фото: sitebuilderreport.com/stock-up

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus