Патент науковців КПІ зареєстровано у 120 країнах світу

48a15ddc114fcdc927b04

Патент, виданий на винахід, що його зробила група авторів з КПІ імені Ігоря Сікорського та Технічного університету Дрездена (Німеччина), зареєстровано у 120 країнах світу.

Патент зареєстровано в 120 країнах світу на основі Договору про патентну кооперацію (РСТ) Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ-WIPO) завдяки багаторічній співпраці розробників з факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського з їхніми колегами з Технічного університету м. Дрезден (ТУД).

Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності наприкінці 2017 року видало патент на «Прилад та метод для змінного електричного підключення компонентів, розташованих на субстраті». Його авторами є професор Хеннінг Хойер (Технічний університет м. Дрезден, Німеччина), аспірант Технічного університету м. Дрезден Ірина Пацьора (Німеччина), професор Борис Циганок, асистент Остап Олійник та доцент Дмитро Татарчук (усі троє – КПІ ім. Ігоря Сікорського, факультет електроніки).

Винахід присвячено розв’язанню однієї з ключових проблем сучасної електроніки, яка полягає в невисокому рівні внутрішніх міжзв’язків в електронних структурах (кількість з’єднань кожного елемента з кожним). Ідея полягає в тому, щоб створювати міжз’єднання в електронних структурах у режимі розподілу часу, причому міжзв’язки створюються за принципом: «там, де вони потрібні, й тоді, коли вони потрібні».

Для цього пропонується використовувати відоме фізичне явище – фотопровідність. Утім, можливе застосування й інших типів динамічних неоднорідностей. При цьому досягається можливість різних варіантів схемного включення активних електронних компонентів, розміщених на поверхні кристалу. Наприклад, одні й ті самі транзистори в режимі розподілу часу можна використати для створення різних логічних елементів або в інших схемних включеннях. Це дозволяє реалізувати принцип багатофункціональності при використанні тих самих електронних компонентів.

Використання запатентованого методу створює можливості для реалізації квазінейронних систем із застосуванням принципу гнучкої пріоритетності обробки інформаційних потоків, сигналів.

Нагадаємо, що ректор КПІ став головою Наглядової ради «Укроборонпрому».

Фото: kpi.ua

Реклама

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus