Одеський кінощоденник: день 3, сльозливий

Its-So-Beautiful-Lady-Crying-In-The-Theater

Мамо, я в Одесі, і я плачу. Ні, все добре, просто сентиментальний фільм в око потрапив. Ось так для мене і почався третій день кінофестивалю. А все через британський стрічку «Хто палає, палає, палає… »

І це знову кіно про двох подружок. Та їх померлого друга. Дену було лише 29, коли хвороба забрала його життя, а для Алекс та Сеф він був наче брат. Він заповідав розвіяти його прах Англією, для чого залишив детальну відео-інструкцію. І у відео Ден каже: «це буде як у кіно, наче «Тельма та Луїза» та їх друг «Каспер веселий привид».

А ще цитує Керуака: «все життя я плентаюся за тими, хто мені цікавий, тому що цікаві мені лише безумці – ті, хто не тямить себе від життя, від розмов, від бажання бути врятованим, хто жадає всього одразу, хто ніколи не нудьгує і не говорить банальностей, хто горить, горить, горить…»

Попри весь трагізм ситуації, фільм сповнений прекрасним британським гумором. Ось, наприклад сцена, де головні героїні вперше дивляться прощальне відео Дена:

– З ним щось не так!
– Ймовірно, рак.

Під час подорожі Алекс та Сеф знайомляться із дивакутою сектою хіппі (мабуть це таки хіппі, бо їх не хвилюють проблеми та життя на фермі), серйозно переосмилюють власне життя та возз’єднують незнайомих мати та сина. На завершення нас чекає неймовірний пейзаж, катарсис та невеличкий факап, який ставить гумористичну крапку у цій історії.

Глядацький зал відреагував захоплено. До речі, глядачі на фестивалі мають змогу оцінити кожен конкурсний фільм – перед початком сеансу ви отримуєте бюлетень для оцінки за шкалою від 1 до 5. Саме так визначають фаворита глядацьких симпатій.

По обіді розпочався позаконкурсний показ в рамках потоку гала-прем’єр. Цього разу гостей фестивалю очікувала робота німецької режисерки Марен Аде «Тоні Ердманн».

Цікаво, що фільм не викликав такого ажіотажу, як «Неоновий демон» минулого дня, хоч його і називали основним претендентом на Каннську пальмову гілку цього року.

І знову історія про гумор та важливі речі. Головний герой – колишній учитель музики, веселун і вигадник Вінфрід, вирішує розвеселити Інес, його доньку та успішного бізнес-консультанта однієї з престижних німецьких корпорацій у Румунії.

Він вирушає в Бухарест, але донька не знаходить часу для батька. Нічого, Вінфрід так просто не здасться! Він начепить на себе дурнувату перуку, одягне вставну щелепу і почне мочити тупуваті приколи, аби привернути увагу Інес.

І цим він одразу завоює мою прихильність, бо за рівнем таких приколів ми з ним точно кармічні родичі.

giphy

Спочатку поведінка батька, який представляється то знайомим Інес, то німецьким послом, то бізнес-коучем Тоні Ердманном, бісить доньку до нестями. Однак, за всіма його жартами криється нескінченна любов до людей та життя, яку він намагається привити своїй доньці. Чим все це скінчиться? Скажу одне, якщо хочеш подивитися, як німецькі акули бізнесу та серйозні консультанти гуляють на «голій вечірці», тобі до «Тоні Ердманна».

Останній конкурсний фільм «Засмага» я не встигла подивитися.

А все тому, що зранку своїми маленькими ручками я пишу для тебе, мій маленький читач, наш щотижневий імейл-дайджест, а ввечері мій заброньований квиток дістався більш спритному журналісту.

На вівторок синоптики обіцяють Одесі зливи. А це означає, що хтось таки заб’є на море та встигне подивитися всі стрічки конкурсної програми.

Ваша кіно-Саша

Im-Ready-Lets-Do-This-Reaction-Gif

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus