13 речей, яких мене навчив університет

дівчина

Хто б що не казав, але навчання в університеті – одна з важливих подій у житті. Як мінімум, на пам’ять залишиться диплом, як максимум – попсовані нерви та вагон життєвої мудрості, якою хочеться ділитися з кожним, хто готовий слухати. Я – студентка четвертого курсу, тому диплом поки не прикрашає глибини моєї шафи, але університет встиг навчити мене багатьом речам (хай вони й не стосуються спеціальності). І ще одне. Не варто забувати, що всі ці спостереження дуже особисті й з ними можна (і потрібно) не погоджуватися. Але зараз ми в моєму дворі, тому не засуджуй.

1. Всі люди мусять страждати

Дивився «Гру престолів»? Пам’ятаєш слова «валар моргуліс» та «валар дохаеріс»? Вони перекладаються як «усі люди смертні» та «всі люди повинні служити», однак я додала б третій вираз – який-небудь «валар загогуліс». Він би означав «усі люди мусять страждати» та був викарбуваний над дверима кожного університету.

Я не жартую. Як на мене, вступ – це одна з найбільш стресових ситуацій (приблизно як похід у магазин одягу разом з мамою чи перший перегляд «Червоного весілля»).

Навіть якщо тобі пощастило вступити на спеціальність мрії, спочатку доведеться пережити час, коли не радує ні університет, ні нові друзі, ні цікаві викладачі (звісно, якщо такі знайдуться). Особисто мені після затишку й звичності школи хотілося просто кинути навчання – зупиняло лише одне: кукурудза. Важко передати, наскільки я її ненавиджу, але щодня мені доводилося проходити підземний перехід, де торгували саме вареною кукурудзою. Тому я мотивувала себе думкою, що якщо піду з університету, то буду продавати її до кінця свого дуже нещасливого життя.

Реклама

2. Вища освіта не може вберегти тебе від торгівлі кукурудзою

Це я так, про всяк випадок: диплом не гарантує втечу від цієї безрадісної перспективи. Тому захисти себе від кукурудзи – знайди роботу чи стажування.

startup-photos

3. Викладачі бувають максимально дивними

У стінах інституту ти обов’язково зустрінеш ЙОГО (чи ЇЇ). Тих викладачів, що запам’ятаються й добряче винесуть мозок.

На першому курсі мене вражала жінка, яка відчайдушно відмовлялася визнати існування сучасних технологій. Надрукувати реферат на комп’ютері? Ні, поки твої пальці можуть втримати ручку! Розмовляєш по телефону? Негайно прибери цю гидоту від вуха – вона викликає рак. І мікрохвильовки також.

На другому курсі у нас викладав дуже імпозантний чоловік, який добре знався не тільки на своєму предметі, але й на мистецтві кохання. У зону ризику потрапила моя подруга – ми їхали на Work and Travel і мусили скласти іспит достроково. Після того, як вона розповіла про Канта, старий спокусник підсунувся ближче, глибоко заглянув їй в очі й чистою (ну майже) англійською спитав «would you like a cup of wine?». Ні, ну ти зрозумів? Cup. Of wine. Чашку вина. Ти часто п’єш вино чашками? Хіба що коли день аж надто важкий. І спойлер до цієї романтичної історії: подруга сказала «ні».

4. Через Work and Travel можуть вигнати

Так, це не студентська страшилка. Часто безжальний деканат ставить перед вибором: або ти їдеш в Америку, і більше ніколи не побачиш рідний ВНЗ, або залишаєшся й спокійно закінчуєш навчання. Моя рекомендація – якщо є можливість – обов’язково їдь, адже краще згадувати Вашингтон, а не складання іспиту в Зої Павлівни.

5. Твоя права рука стане неймовірно сильною

І не треба багатозначно підморгувати, ти ж знаєш про що я! Так, писати доведеться чимало, особливо якщо пощастить натрапити більш ніж на одного викладача, який живе минулим. До прикладу, ми всі як один ходили на лекції з філософії, адже над нашими головами, наче Дамоклів меч, висіла перспектива писати реферат від руки (за кожен пропуск!).

P.S. Шульги, я про вас не забула. Просто замініть у назві праву руку на ліву.

молодь2

6. Ти не зможеш товаришувати з усіма

Бачив фільм «Експеримент»? Він розповідає про те, як у в’язниці зачинили групу людей і декого з них зробили наглядачами, а когось – ув’язненими. Не буду спойлерити, але нічого доброго з цього не вийшло.

Щоразу, коли я заходжу в аудиторію, то відразу згадую цю стрічку. Звісно, вона має мало спільного з реальним життям, адже в університеті ми всі знаходимося в рівних умовах й обурливо рідко лупцюємо одне одного гумовими кийками. Однак хіба ти і твої одногрупники – не абсолютно різні люди, які довгі чотири роки вимушені терпіти одне одного? Гадаю, що так.

Запам’ятай: ти не зможеш дружити з усіма й це абсолютно нормально. Тому зеконом сили й час, не намагайся перетворити групу на людську багатоніжку, що збиратиметься на шашлики кожні вихідні.

7. Позичена ручка – втрачена ручка

«О, привіт! Вам як завжди?» – саме такими словами тебе будуть вітати працівники канцелярії. Моя особиста статистика каже: кожна друга молода людина хоча б раз у житті пробувала позичати ручку… І потім її не повертала.

Є два варіанти: або веди список боржників і влаштовуй полювання після кожної пари, або перетворюйся на Дона Корлеоне («ти приходиш і просиш у мене ручку, але робиш це без поваги й навіть не повернув 10 попередніх…»).

8. Навчання багато, а ти в себе один

Пошкодуй себе, не намагайся зробити й встигнути все – хоча б тому що 95% університетського матеріалу тобі не знадобиться. Звісно ж бувають екстремальні ситуації, наприклад, тебе можуть затиснути в темному провулку, приставити до голови пістолет і хрипло прошепотіти: «назви мені три закони Гегеля».

…але мушу сказати, таке трапляється рідко. Навіть практично ніколи. Тому керуйся принципом, який на одній з перших пар виразив мій викладач із соціології: краще мати синій диплом і червоне обличчя, а не червоний диплом і синє обличчя.

дівчина

9. Допомагай іншим

Якщо в тебе є конспект, яким можна поділитися – зроби це. Якщо залишилася непотрібна презентація, що може знадобитися одногрупнику – не пошкодуй її. Не варто бути тим дивним чуваком, який чахне над своїми конспектами й називає їх «моє золотце». Хоча б тому що всі ці матеріали втратять значення одразу ж після іспиту, а осад залишиться.

10. Не сперечайся з працівницями буфету

А ще краще, зовсім з ними не говори – покажи на тарілку з супом, кинь гроші, а потім падай на землю й закривай голову руками. Ці жіночки з тяжким поглядом можуть накинутися на тебе через будь-яку дрібницю: наприклад, колись я просила чай Ліптон honey lemon (чи якось так). Вельмишановна працівниця подивилася на мене спідлоба, тяжко зітхнула й видала: дівчино, взагалі-то читається ХАНІ ЛІМОН.

Ну, хані лімон так хані лімон.

11. Не соромся приносити їжу з дому

Звучить доволі дивно, але немає нічого поганого в тому, щоб брати їжу з собою в університет, а не купувати булки й батончики. По-перше, у таких солодких перекусів є жахлива супер-здібність: вони миттєво змушують твої штани стати на кілька розмірів тіснішими. По-друге, тобі доведеться менше контактувати з працівницями буфету. По-третє – яка-не-яка, але економія.

Втім, бувають і неприємні ситуації: одного разу викладачка попросила мене прибрати «ці котлєти, бо дуже воняє». У той момент мені хотілося сказати дві речі: по-перше, навчися відрізняти котлети від картоплі. По-друге, збільш собі губи ще трішки, щоб вони нарешті дістали до носа, заліпили тобі ніздрі й уберегли від будь-яких запахів.

12. Думай про майбутнє

Звучить банально, але не зациклюйся на навчанні: знайди роботу чи стажування (пам’ятай – кукурудза близько), не соромся через це інколи пропускати пари. Університет дуже швидко закінчиться й якщо ти весь свій час присвятив написанню рефератів і підготовці до семінарів, то раптово зрозумієш, що залишився геть один у цьому страшному світі (але з відмінними оцінками за які-небудь основи трудової діяльності).

13. Якщо не твоє – не бійся кинути

Таке буває й це нормально. Шукай себе, поки ще молодий і маєш усі можливості. Інакше існує ймовірність прокинутися одного ранку, зрозуміти, що тобі вже сорок і ти ненавидиш свою роботу.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus