Чого нас навчила «Поттеріана»

поттер

«Поттеріані» цьогоріч виповнюється 20 і за цей час виросло ціле покоління, яке розуміється на зіллєварінні та закляттях. Однак головні герої саги також стали прикладами для наслідування, ідеалами дружби та відваги. Ми спробували перевірити, чи дійсно найбагатша письменниця світу за версією Forbes Woman, Джоан Ролінґ, посіяла зерна добра в українських студентах.

Спочатку зізнаємося: автори статті також мріють про чарівне перо, завдяки якому сам писався б диплом, і про мітли, аби уникати психологічних (і не тільки) травм від українських маршруток. Напевно, як і всі інші справжнісінькі поттеромани.

Глобальний бум

Книги про Гаррі Поттера викликають захоплення навіть у науковців. Наприклад, у 2012 році в Ірландії провели першу міжнародну конференцію про культурний вплив саги на наше суспільство. А от у США навіть з’ясували, що існує зв’язок між обранням Обами у якості президента в 2008 році та поколінням людей, які виросли на поттеріані. Виявилося, що ці люди більш вірогідно наслідували ліберальні цінності з книг, тому віддавали свої голоси за Барака: 2/3 міленіалів проголосували саме за нього.

Звичайно, «Поттеріана» далеко не перший і не єдиний феномен культури, що вплинув на суспільні цінності та світогляд. Ще у 1976 році вчені Джордж Ґербнер та Ларрі Ґросс запропонували теорію культивації, яка пояснювала, як люди змінюються від впливом побаченого на екрані. Вони дійшли висновку, що «затяті» глядачі кримінального контенту схильні вважати навколишній світ більш небезпечним місцем, ніж це є насправді.

Таким чином, презюмували Ґербнер та Ґросс, перегляд телебачення культивує у глядачів певні цінності, які ті несуть у реальне життя. Ця теза зустріла багато критики, зокрема, про те, що неможливо дослідити когнітивні процеси людини і сказати напевно, чи дійсно саме переглянутий контент формує свідомість. Так чи інакше, але сьогодні ми напевне знаємо про те, що маркетологи використовують теорію культивації задля просування своїх продуктів, цікавлячись тим, скільки саме разів споживачі переглядають рекламу перед покупкою.

вступ

Реклама

Теорія на практиці

Ми вирішили перевірили теорію культивації: провести анкетування та фокус-групу, аби визначити, наскільки важливою стала «Поттеріана» у формуванні вподобань українських міленіалів. Для опитування ми відібрали 23 людини, а для фокус-групи – ще 6 у віці від 18 до 25 років. За теорією Ґербнера та Ґросса існувало два типи глядачів – помірні (light) та затяті (heavy), де останніми вважалися ті, хто дивиться телевізор чотири і більше годин на тиждень. Та ми визначили цю категорію для наших експериментів інакше: затятими ми стали вважати тих, хто переглянув усі фільми та прочитав усі книги про Гаррі Поттера.

І таких виявилося багато! З усіх респондентів 60% перечитали усі книги, наявні на момент дослідження, а 78% передивилися усі фільми. Тож затятими поттероманами виявилися більше половини учасників.

Хоча творці теорії культивації і досліджували насильство на екрані та те, як воно змінює сприйняття реального світу у глядачів, ми акцентували свою увагу на прекрасному – на ідеалах дружби та самопожертви. Ось що ми виявили:

  • Серед опитаних учасників більше 80% асоціюють твори про Поттера із поняттям «дружба»;
  • З них 30% асоціюють поняття дружби ще з багатьма іншими творами;
  • 26% респондентів асоціюють поняття пригоди винятково із цим твором;
  • Натомість 43% респондентів на запитання: «Чи траплялися у вашому житті події, які б ви могли пов’язати із надприродними силами?» заперечують існування будь-чого магічного у нашому світі;
  • Більше 52% респондентів на питання щодо мотивації до прочитання/перегляду творів про Гаррі Поттера дали відповідь: «Щоб зануритися у магічний світ».

поттерМи з’ясували, що «Поттеріана» є джерелом «новорічного» настрою та навіює спогади про дитинство. Деякі із респондентів асоціювали себе із героями твору, інші ж уявляли себе додатковим персонажем. Як влучно зауважила одна із учасниць експерименту, той факт, що герої «росли» разом із читачами, відіграв важливу роль у формуванні поттероманії. Однак, не всі респонденти читали твір задля відчуття магічної атмосфери – бажання наслідувати тренди також відігравало свою роль.

Звичайно, що не можемо говорити про репрезентативність та авторитетність нашого опитування, але нам вдалося окреслити цілий культурний пласт, який міленіали поділяють між собою. Навіть під час спілкування із однолітками з різних країн світу ми помітили, що Гаррі Поттер став однією із тем, яка об’єднує людей у віці близько 20 років. Чи вдалося авторці саги «привити» цілому поколінню молодих людей цінності дружби, добра та відваги? Ми схильні вважати, що так – і наше пілотне дослідження може слугувати підтвердженням принаймні щодо молодих українців.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus