Тунель Его та нейроекономіка: книги про науку нового рівня

книги

«Як ми знаємо, що ми знаємо, якщо ми знаємо щось?» – запитує американський філософ Роберт Вілсон. «Що спільного між квантовою механікою та психологією, математикою Гьоделя, картинами Ешера і музикою Баха?» – запитуємо ми. І лише науково-технологічний прогрес XXI століття дає більш-менш прийнятну відповідь: сучасна наука саме починає поєднувати досягнення природних та гуманітарних наук. Цьому й присвячена наша книжкова добірка.

Карл Саган, «Світ, повний демонів. Наука – як свічка в пітьмі»

Якщо вже й починати власне наукове літо, то лише з книжки американського астрофізика Карла Сагана – захопленого пропагандиста науки. «Світ, повний демонів» – це дуже яскрава й особиста розповідь про роман із наукою довжиною в життя. Як далеко можуть завести нас помилки сприйняття й мислення, у чому полягає науковий метод та що таке екіпірування вченого з розпізнання «локшини»? Автор пропонує критично поглянути на шляхи пізнання Всесвіту від прозрінь давніх мислителів, через відкриття Кеплера, Ньютона й Ейнштейна, до сучасних космічних теорій. І переконатись: навіть найабсурдніші ідеї можуть стати видатними відкриттями, якщо знати правильний науковий підхід.

«Тим, хто жадає втішної віри в посмертне існування, саме час зайнятися космологією, квантовою гравітацією, фізикою елементарних часток і трансфінітними формулами».

Реклама

Бруно Латур, «Наука в дії: слідуючи за вченими й інженерами всередині суспільства»

Знайомство з ідеями французького соціолога Бруно Латура варто розпочати з блискучого есе «Дайте мені лабораторію, і я переверну світ». У ньому вчений запевняє, що майбутнє науки, навіть її гуманітарних галузей, полягає саме в ефективності лабораторій. І якщо для цього потрібно перетворити суспільство у велику лабораторію, нехай так і буде.

Латур вважається одним із перших сучасних вчених, хто наголошує на необхідності загального об’єднання наук (умова їхніх подальших досягнень). Саме в «Науці в дії» він показує, як наукове знання працює та виробляється насправді. Будь-який вчений – це передусім інженер. Тим не менше, люди й мікроби у сучасній науці мають статус однакових діючих осіб. Мається на увазі, що будь-який фактор під час дослідження відіграє значення: чи то нестача пробірок, чи то загибель щурів.

«Нам протистоїть не наука, технології та суспільство, а широкий спектр більш сильних та слабких асоціацій; тобто зрозуміти факти та машини, означає зрозуміти пов’язаних із ними людей».

Дуглас Хофштадтер, «Гьодель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда»

Ідеї математика Гьоделя, картини Ешера та музику Баха можна з легкістю об’єднати на основі спільних прихованих нейронних механізмів, які виникають під час пізнання. Що й доводить американський фізик Дуглас Хофштадтер. Завдяки численним неочікуваним ілюстраціям і кмітливим діалогам він демонструє, що будь-яка система, якщо вона побудована за допомогою формальних правил, набуває сенсу, навіть коли складається із розрізнених, позбавлених сенсу елементів. Неабияку роль у цьому також відіграє гнучкість будь-якого концепту та творчі здібності людини, які дозволяють створювати аналогії. Надзвичайна «метафорична фуга про розум та машини в дусі Льюїса Керрола» (саме так характеризують книгу рецензенти), нагороджена Пулітцерівською премією.

«Комп’ютер можливо запрограмувати таким чином, що машина ніколи не помітить навіть найочевидніших закономірностей у тому, що він робить; людині, тим не менш, властиво помічати певні закономірності у своїх заняттях».

книга

Роберт Вілсон, «Квантова психологія»

«Якщо би людський мозок був побудований настільки просто, що ми мали змогу його зрозуміти, ми були би побудовані настільки просто, що не змогли би зрозуміти нічого». Це не лише цитата з видатного науково-фантастичного роману Пітера Воттса «Хибна сліпота», але й провідна дослідницька теза всієї книги Вілсона.

Так, американський філософ і футуролог пропонує звернутись до квантової психології. Провідна ідея цієї наукової галузі – квантова механіка та «програмне забезпечення» мозку працюють за однаковими принципами, отже, якщо їх об’єднати, ми отримаємо надзвичайно ефективний інструмент для вивчення «матерії» та «свідомості». Варто прочитати, щоб перейти від «доквантового» на наступний життєвий рівень розвитку.

«… ми не можемо пізнати ніяку абстрактну «Істину», а лише відносні істини (з маленької літери, у множині), що породжують ігри нашого мозку, який створює різноманітні моделі з океану нових сигналів, що надходять щосекунди».

Томас Метцингер, «Тунель Его»

Тунель Его – це центральна метафора, яка означає свідоме сприйняття. Метцингер не лише доповнює Вілсона, але й розвиває його тези. Наші органи чуття обмежені: вони змінювались, щоб вижити, а не для того, щоб відобразити безмежне багатство дійсності. Тому неперервний процес свідомого сприйняття реальності – лише тунель крізь неї. Его – це те, що ми сприймаємо в якості себе, внутрішній образ свого «Я». Проте, зауважує німецький філософ, «себе» не існує. І ми проживаємо наші свідомі життя лише в тунелі Его.

Чи можуть машини мати власну свідомість або розвинути відповідний тунель Его, як працює емпатія та соціальне пізнання і, нарешті, чи можна залишити цей Тунель Его, – ось що становить науковий інтерес вченого та засади його революції свідомості.

«Особа, яка вам це розповідає, – філософ, але такий, який тісно співпрацював із нейробіологами, когнітивними психологами та дослідниками штучного інтелекту протягом багатьох років».

Мартін Ліндстром, «Buyology: захоплююча подорож до мозку сучасного споживача»

Чи замислювались ви колись, чому надаєте перевагу певному бренду в одязі, марці автомобіля, виробнику шампуню чи шоколаду? Нейроекономіка стверджує: саме дослідження мозкової діяльності людини можуть надати вичерпні відповіді. Датський експерт із брендингу називає цю підгалузь «біологією придбання товарів». ЇЇ становлять наші підсвідомі почуття та бажання, які кожен день «роблять вибір» на користь того чи іншого продукту. Тож перед нами ґрунтовне дослідження поведінки споживача, із залученням останніх досягнень нейробіології, бюджет якого склав більше 7 мільйонів доларів.

«Якщо би маркетологи зуміли дізнатись, що саме відбувається в мозку людини під час придбання товару, що впливає на вибір між декількома брендами, яка інформація проходить фільтри пам’яті, а яка ні, вони би знайшли ключ до створення майбутніх брендів класу люкс».

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus