Написати курсову – не страшно і не боляче

курсач

«Просто сядь за машинку та спливи кров’ю», – сказав Е. Хемінгуей, коли його запитали, як створити геніальний текст. Для того, аби написати геніальну курсову, спливати кров’ю зовсім не обов’язково. Проте чомусь у багатьох студентів саме лише слово «курсова» викликає неприємні відчуття. «Студвей» переконаний, що це абсолютно даремно, і пропонує власний підхід до написання цієї роботи.

Вступ: зберігаємо формальність

Суворі формальні вимоги до оформлення курсової (ану тільки спробуй зробити правий берег 1,5 см, а не 1 см) – те, що передусім відштовхує й лякає студентів. Насправді всі ці, на перший погляд, дивні стандарти від Міністерства освіти зумовлені звичайною логікою та специфікою самої роботи (реферату, диплому тощо). Наприклад, лівий берег має бути 2,5 см (цікаво тільки, що такі методичні інструкції в різних вишах різняться) для того, щоб курсову було зручніше зшивати. «Нав’язана» структура тексту – обов’язковий вступ із прописаною до нюансів актуальністю, об’єктом і предметом, між якими часто не бачать різниці, – допомагає нам не загубитись у власному дослідженні, зрозуміти, з чого варто розпочати та чим закінчити.

Написати курсову, де кома до коми, буква до букви, – це вже гарантія отримати хорошу оцінку. Однак є викладачі, для яких наявність блискучого змісту та ідей у роботі – не показник.  А от якщо в роботі немає слешу в потрібному місці чи в першому розділі підрозділів більше, ніж у другому (а повинно бути порівну), то на «А» можеш навіть не сподіватися. Написав відверту нісенітницю, але грамотно підійшов до оформлення та тримався на захисті впевнено, відповівши на всі запитання, – вуаля, тримай свої 90.

Тож порада: ретельно притримуйтеся стандартів написання курсової, запропонованих викладачем. Коли станете видатними вченими, тоді зможете диктувати власні правила. А поки пам’ятаймо про стипендію.

курсач

Реклама

Крок 1: розробляємо план

Вимоги досконально вивчені, титулка оформлена за кращими традиціями методичного посібника, проте Word показує жахаюче «сторінка: 1 із 1», що робити далі?

Далі – найцікавіше. Потрібно обрати тему і накидати план. Але робити це не просто. Ідеальний варіант – обрати тему, що справді цікава. Прагматичний варіант – обрати тему, до якої можна легко знайти велику кількість інформації. Ідеально-прагматичний варіант – звернутися до теми, з якою ви вже працювали (маєте власні статті, попередні курсові, реферати, що можна використати).

План повинен відповідати загальноприйнятій структурі:

  • вступ;
  • основна частина (мінімум 3 розділи з підрозділами, побудовані за принципом від загального до конкретного, наприклад: історія розвитку теорій держави – 1-й розділ, теорії держави – 2-й розділ, детальний розгляд теологічної теорії та приклади – 3-й розділ; для студентів 1 та 2 курсів 2 розділи достатньо);
  • висновки;
  • додатки (навіть якщо ви затятий гуманітарій, не нехтуйте цією частиною; графіки, схеми, таблиці, статистичні дані зроблять вашу курсову більш зрозумілою та насиченою);
  • список використаних джерел (мінімум 20 джерел; класно, якщо хоча б декілька з них іноземною мовою, це підвищить статус роботи; можна трохи схитрити та знайти переклади необхідних цитат рідною мовою, а у список внести їх мовою оригіналу).

Порада: обов’язково підійдіть до викладача із планом та списком літератури приблизно через 2 тижні після отримання завдання написати курсову. Поцікавтеся, яку додаткову літературу він може порекомендувати. Зазвичай так себе поводять нервові першокурсники через «незнання всієї специфіки процесу». Студенти старших курсів таким чином продемонструють серйозність своїх дослідницьких намірів (але сядуть за написання курсової в останню ніч перед дедлайном) і приємно здивують викладача.

курсач

Крок 2: шукаємо потрібну інформацію

Тепер необхідно знайти інформацію для кожного з пунктів плану. Сміливо додавайте до титулки пусті сторінки (лише із заголовками), під час роботи із джерелами ви їх заповните. Сам текст курсової слід розміщувати відповідно до розділів. Скопійована інформація повинна бути максимально перефразованою. Пам’ятайте, що поруч із шматками тексту потрібно вказати, звідки ви це взяли (поруч із цитатою у квадратних дужках). Керуючись цим принципом, далі зробити список джерел буде дуже просто.

Якщо ви працюєте над курсовою не один день, заведіть спеціальний блокнот і фіксуйте будь-які ідеї, тези – все, що спадає на думку. «Відфільтровані» ідеї також вносьте в курсову відповідно до тематики розділу. Такий брейн-стормінг стимулює неочікувані відкриття, дозволяє врахувати та продумати найдрібніші деталі. Можливо, саме вони забезпечать високу якість вашої роботи. Подивіться тематичне відео, існує безліч допоміжних ресурсів. Наприклад, Prometheus, «ПостНаука». Щось корисне можна знайти навіть на Youtube. Фіксуйте думки, що вам сподобались, а в курсовій не бійтеся посилатися на відеоматеріали.

Порада: максимум власного «я». Чим більше у вашій роботі фраз типу «нам здається», «на нашу думку», «з нашої точки зору» («ми» – це студент та науковий керівник), тим менша ймовірність того, що розпізнають ваші скопійовані уривки.

Крок 3: пишемо вступ і висновки

Залишилося написати вступ, висновки та допрацювати список літератури. Цю частину роботи доречно лишити на десерт. У вступі зазначаємо актуальність дослідження, поставлені цілі та задачі, гіпотезу дослідження, предмет, об’єкт, ступінь розробки теми, основні досліджувані поняття та структуру роботи.

Висновки – це, по суті, доповнений та деталізований вступ. У ньому необхідно спростувати чи підтвердити поставлену гіпотезу, а також згадати про перспективу подальшого вивчення теми. Закінчити роботу можна, стимулюючи подальші роздуми ефектним питанням.

Вступ та висновки читаються завжди і будь-яким викладачем. Нецікавий вступ збільшує шанси того, що вашу курсову не оцінять. Тож постарайтеся зробити цю частину роботи якомога інтригуючою. У будь-якому разі особливу увагу зверніть на рівень висвітлення актуальності вашої теми.

Остання порада: і від написання курсової можна отримати задоволення. Від вас залежить, наскільки цікавим може бути сам процес.

Усім п’ятірок!

Фото: flickr.com

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus