Must-read від викладачів українських вишів

Коли обираєш нову книгу, доволі легко загубитися в різноманітті рецензій і відгуків. Щоб полегшити тобі життя, ми попросили викладачів із різних міст України порекомендувати книги, які, на їхню думку, має прочитати кожен.

Софія Яблонська «Чар Марока. З країни рижу та опію. Далекі обрії»

книжка

Олена Галета, професор кафедри культурології Українського католицького університету, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка

«Книга, написана в 1930-х, уже другий рік мене не відпускає. Я б назвала цю розповідь голосом “другої статі” з “другого світу”. Молода мандрівниця з Галичини здобуває в Парижі фах оператора, завдяки роботі у французькій кінокомпанії вирушає до Марокко, Китаю, Лаосу, Камбоджі, на острови Ява, Балі й Таїті, в Австралію та Нову Зеландію, США та Канаду.

Силою уяви та волі автор створює не лише надзвичайно цікаву й емоційну розповідь, а й новий біографічний сценарій. Можна було б написати історію літератури під назвою “Від Сковороди до Яблонської”: Сковорода мандрує, аби втекти від світу, а Яблонська вирушає в дорогу, щоб світ упіймати. Її неймовірна подорож – шлях до іншого, який зрештою призводить до зустрічі з собою».

Реклама

Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом»

книжка

Богдан Тихолоз, доцент кафедри теорії і практики журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка

«Є книги, які можна прочитати чи не прочитати. А існують книги, які не можна не прочитати. Автор зазирнув у майбутнє, проаналізував розвиток цивілізації й зрозумів наслідки. Це книга-засторога, яка каже: сучасна людина женеться за матеріальними цінностями, однак у процесі втрачає власне “я”. Ті, хто перестає читати книги, перетворюються на метеликів-одноденок і ризикують безслідно зникнути.

Твір написаний просто, але змушує замислитися. А для мене “найсильніші” книги – ті, що мають довгий післясмак. У Шевченка є рядки: “Неначе цвяшок, в серце вбитий, оцю Марину я ношу”, – а про деякі книги можна сказати, що вони залишаються “вбитими” в наші серця і голови».

Пенн Воррен «Все королівське військо»

книжка

Юлія Біденко, доцент кафедри політології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

«Цей твір колись мене захопив, розчулив, надихнув і навіть частково зумовив вибір професії. Для когось він стане розповіддю про політику – таким собі прототипом “Карткового будинку”, інших захопить почуттями головних героїв і моральним вибором, який робить кожен з них. А комусь сподобається стиль письменника (тому раджу читати в оригіналі).

“Ти мусиш зробити добро тільки зі зла, тому що більше його просто нема з чого робити”, – цитата, що може стати девізом сучасної української молоді, яка бажає змінити країну».

Джордж Орвелл «1984»

книжка

Богдан Тихолоз, доцент кафедри теорії і практики журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка

«1984 – рік, який на час написання книги був ще попереду, а для нас – уже позаду. Ця дата вже стала символічною.

Твір розповідає про тоталітарне суспільство. Я б навіть сказав, він про тоталітарність у людській свідомості, адже держава прагне контролювати не лише побут громадянина, але і його думки. Вражає тема дводумства, коли люди думають одне, а кажуть інше, слова стають способом не виразити думку, а замаскувати її.

Ця книга про надію, яка намагається вижити в світі, де прагнуть знищити людське “я”. Однак вона може зазнати поразки, якщо людина не знайде підтримки в оточуючих. Найстрашніша частина “1984” особисто для мене – те, що довіра головного героя виявляється обманутою.

Книгу варто прочитати не тільки через те, що вона прояснює певні історичні моменти, але й тому що вона релевантна для сучасності та майбутнього».

Філіп Кіндред Дік «Убік»

книжка

Гліб Буряк, доцент Інституту міжнародних відносин імені Тараса Шевченка

Фантазія письменника видавалася хижою для суспільства середини ХХ століття, ідеї підривали помірні засади післявоєнного світу. Книга вириває читача з реальності і змушує дивитися навколо всеохоплюючим поглядом, шукати Бога (“убік” з англійської “ubiquity” – повсюдність). Цей пошук – вічна мета людини, яка ще більш актуальна сьогодні, коли звичні інститути руйнуються й світ знаходиться в найбільш масштабному процесі перетворення з часів Середньовіччя.

“Убік” готує людину до нових часів, коли мозок повинен працювати масштабно й скромно водночас. Автор зображує складне та багатовимірне полотно, сміливо руйнує реальність і залишає читача розбиратися з ілюзіями. У книзі, як і в реальному житті, те, що ми вважаємо головним, часто не має сенсу».

Роберт Іванов «Дипломатія Авраама Лінкольна»

книжка

Наталія Фурманкевич, доцент кафедри журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка

«У книзі розповідається про дипломатію Авраама Лінкольна, ім’я якого стало символом революційних традицій американського народу.

Він не міг здобути освіту через бідність батьків, але майбутнього президента рятувала цікавість до незвіданого й хороша пам’ять. Щоб досягнути успіху, Авраам щодня працював над відмінною репутацією. Не всі вершини піддавалися з першого разу (як-от початок політичної діяльності), але він уперто ішов до мети.

Книга не втрачає актуальності й сьогодні. Навпаки – вона цікавить сучасного читача з новою силою, адже автор подає інформацію про стосунки Росії та США станом на 1987 рік з цікавої позиції, яку можуть аналізувати й сучасні дослідники».

Михайло Булгаков «Записки юного лікаря»

книжка

Оксана Кошевая, доцент кафедри вищої математики та фізики Полтавського університету економіки та торгівлі

«Зачаток традиційної медицини, старі забобони, смішні ситуації, історичні факти – у цьому творі є все й кожен знайде щось для себе. До речі, книга ґрунтується на реальних випадках із життя Булгакова. Це ще більше інтригує та захоплює.

Уперше я прочитала цю історію ще двадцять років тому, але вона й досі не залишає мене байдужою. Висновки з твору робиш протягом усього життя».

Ярослав Гашек «Пригоди бравого вояка Швейка»

книжка

Ярослав Штанько, доцент кафедри історії та політології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

«Ярослав Гашек – чеський письменник, який критично ставився до тогочасної буржуазії та церкви. Його твори легко читати, вони написані з гумором. Іронічне ставлення автора до авторитетів спонукає читачів мислити критично.

Оскільки технології вдосконалюються швидше, ніж розвивається людина, багато ситуацій, описаних у творі, залишаються актуальними й сьогодні. У книзі можна прочитати про маленьку людину на тлі глобальних потрясінь, її реакцію на зміни. Ще тут чітко демонструється абсурдність багатьох звичних традицій».

«Епос про Гільгамеша», або поема «Про того, хто все бачив»

bez_avtora__Epos_o_Gilgameshe

Володимир Немерцалов, доцент кафедри​ медичної хімії Одеського національного медичного університету

«Цьому тексту майже 4 тисячі років, проте він розповідає людям про людське. Завдяки твору можна відчути час на смак і дотик, зануритися в минуле, вдивитися в обличчя давніх богів і героїв. А також дізнатися, що робить нас людьми, а що перетворює на звірів. Цей текст старіший за Біблію, Коран і Веди. Він сповнений несподіванок і карколомних відкриттів.

Дуже раджу здійснити подорож цим текстом у часі та просторі до витоків людської писемної культури».

Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі»

франкл

Оксана Чуйко, доцент кафедри соціальної психології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

«Книга для тих, хто шукає відповіді на запитання про сенс життя, любові й хоче зрозуміти сутність людських страждань. Вона допоможе відшукати себе, зберегти людяність і віру в життя, коли зовнішні обставини “оголюють” у прямому й переносному значенні, забирають усе людське. Далеко не всі здатні зберегти внутрішню свободу.

Твір розповідає, як залишатися людиною в нелюдських умовах. Це реальна історія збереження гідності в обставинах, які непідвладні контролю. Книга про досвід, який ніколи не мало б повторити людство. І, звісно, надію».

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus