Урок 5: Класифікація речень. Односкладні речення.

Урок 5: Класифікація речень. Односкладні речення.

Привіт! Цього тижня навчимося класифікувати речення та вивчимо типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена. Традиційно переглянь відео, прочитай текст, дай відповідь на тестові запитання та (вже незабаром) – чудово склади ЗНО! Більше уроків на головній сторінці спецпроекту.

Речення класифікують за такими критеріями:

1. За метою висловлювання

  • Розповідні – стверджують або заперечують дію. Я буду вчитися.
  • Питальні – виражають питання до всього речення або до окремих його частин. Чи буду я вчитися?
  • Спонукальні – виражають наказ, прохання чи побажання. Учися!

2. За емоційним забарвленням

  • Окличні – вимовляються з сильним почуттям, є знак оклику. Я так хочу вчитися!
  • Неокличні – немає знаку оклику. Я так хочу вчитися.

Будьте уважні! Не кожне речення зі знаком оклику – спонукальне. Наприклад, речення: Як добре вчитися! – окличне та розповідне, але не спонукальне.

3. За будовою

  • Прості – одна граматична основа. Весна.
  • Складні – дві й більше граматичні основи. Весна, і радощі, й свобода.

4. За складом граматичної основи

4.1. Односкладні

Головний член може співвідноситися з підметом. Це називні речення, що мають один головний член. Прегарний ранок.

Також головний член може бути співвідносним із присудком. Такі речення можуть бути:

  • означено-особовими (я, ти, ми, ви). Знаю основні правила.
  • неозначено-особовими (вони). Тут кують знання.
  • узагальнено-особовими (усі, прислів’я та приказки). Лупайте сю скалу!
  • безособовими (займенник не підставляється). Мені зле.

4.2. Двоскладні

У таких реченнях є і підмет, і присудок.

Увага! Якщо поруч із головним членом (співвідносним із підметом) є обставина, то таке речення – двоскладне неповне (питання до обставини ставлять тільки від присудка, тож, хоч його формально ніби й нема, він усе ж мислиться з контексту). Тому щойно ви підкреслили в реченні один головний член, що нагадує підмет, перевірте, чи нема при ньому обставини. Якщо її немає – це односкладне називне речення. Якщо ж є – це двоскладне неповне речення.

Наприклад, речення «Наприкінці навчання – щастя» є двоскладним неповним (на пропущений присудок у ньому вказує обставина «наприкінці»), а речення «Прегарний ранок» – односкладне називне.

5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів

  • Повні – містять усі необхідні для розуміння змісту члени. Поезія – це завжди неповторність.
  • Неповні – пропущені члени речення відновлюються з попередньої репліки (діалогічні); ситуації (ситуативні); контексту (контекстуальні) / зрозумілі без відновлення (еліптичні). Для прикладу, речення «Вібрує телефон. – Алло!» буде ситуативним.

6. За наявністю чи відсутністю другорядних членів

  • Поширені – мають один або більше другорядних членів. Усі невтомно працювали над цікавим завданням.
  • Непоширені – не містять другорядних членів. Розпочався день.

Пам’ятайте! Звертання і вставні/вставлені конструкції не є членами речення, тому за умов відсутності другорядних членів речення зі звертаннями та вставними словами є непоширеними.

7. За наявністю чи відсутністю ускладнювальних компонентів

  • Ускладнені – містять звертання; вставні/вставлені компоненти; однорідні члени речення; відокремлені члени речення: додатки, означення, обставини. До прикладу, речення «Дорогий друже, не припускайся помилок», буде ускладнене звертанням.
  • Неускладнені – не містять ускладнювальних компонентів. Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі.

Share the quiz to show your results !


Just tell us who you are to view your results !

Готуємося до ЗНО: українська мова – урок 5 У мене %%score%% правильних відповідей із %%total%%

Share your results



Повний курс з підготовки до ЗНО вже доступний на EdEra.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

Реклама

comments powered by Disqus