Дорогою Цицерона та Шерлока: запам’ятати все

desk4

Уперше чуєш про мнемоніку? А от і ні. Згадай, як тобі задавали вчити вірші в школі. Комусь це давалося простіше, комусь важче, але кілька стовпчиків міг осилити кожен. Секрет простий: легше запам’ятовувати завдяки римі. Коли тебе питають, у березні днів 30 чи 31, а ти починаєш перераховувати кісточки пальців, вітаю: це знову вона – мнемоніка.

Що таке мнемоніка?

Мнемоніка (з грецької mnemo – пам’ять) – це сукупність технік для запам’ятовування інформації. Вона заснована на двох принципах:

  1. Асоціації. Практично всі методи мнемоніки так чи інакше пов’язані зі створенням асоціативних зв’язків. Краще за все ми запам’ятовуємо те, що пов’язано з уже відомою інформацією. Автор книги «Суперпам’ять» Тоні Б’юзен казав: «Якщо ти хочеш запам’ятати щось нове, тобі потрібно всього лише знайти асоціативний зв’язок із чимось уже відомим».
  2. Зміна типу інформації. Щось на зразок перетворення PDF-файлів на DOC. Наприклад, замість того, щоб запам’ятовувати цифри, ти запам’ятовуєш слова. Або замість слів запам’ятовуєш образи. Основне завдання – «зашифрувати» інформацію так, щоб полегшити її запам’ятовування, згадування і відтворення.

Ми зібрали найвідоміші та найдієвіші прийоми запам’ятовування від часів Стародавнього Риму до сьогодення.

Реклама

Дорога Цицерона, або римська кімната

Пам’ятаєш, як Шерлок із однойменного серіалу звертався за потрібною інформацією до «палацу пам’яті»? Він створив таку собі мапу, де розміщував спогади. І все, що йому потрібно було зробити, аби щось пригадати, – це знайти дорогу до цього «чогось».

Ти теж можеш піти за прикладом знаменитого детектива. І зовсім не обов’язково для цього розплутувати загадкові вбивства. Усе значно простіше. Цей метод запам’ятовування високоактивний соціопат у кумедному капелюсі запозичив у… Цицерона. Як це працює?

Створення палацу. Тобто певного місця чи приміщення, куди ти «завантажуватимеш» усе, що потрібно запам’ятати. Для прикладу, спробуй зі своєї кімнати: уяви її в деталях. Ти добре знаєш це приміщення і зможеш «зберігати» там інформацію.

Планування маршруту. Якщо тобі потрібно запам’ятати окремі факти і черговість не має значення, можеш сміливо пропустити цей пункт і переходити до наступного. Якщо ж послідовність важлива, продумай маршрут, яким «ходитимеш». У прикладі з кімнатою ти можеш іти так: рухатися від вікна за годинниковою стрілкою (вікно, потім шафа, стіл і так далі).

desk3Місця-сейфи. Ти маєш визначити місця, де зберігатимуться твої спогади. Наприклад, ти хочеш зберігати інформацію в тумбочці, а тобі треба не забути «купити банани». Тоді ти уявляєш собі кімнату, гуляєш від дверей до шафи і дорогою «кладеш» банани в тумбочку. Тож наступного разу, коли уявлятимеш кімнату, ти згадаєш про банани.

Це найпростіший приклад. Звичайно, у маленькій кімнаті не помістяться 100 500 телефонних номерів або відповіді на 200 білетів до іспиту. Чим більший палац, тим більше інформації він може містити.

Існує ще один дуже схожий метод, який базується вже не на створенні уявного місця, а на прокладанні дороги. Цицерон, наприклад, щодня ходив на «роботу» пішки. Через деякий час філософ запам’ятав дорогу настільки добре, що міг згадати будь-який її відрізок у найменших деталях. Після цього він почав подумки «прив’язувати» до дороги якісь предмети. І коли він проходив те чи інше місце, то моментально згадував «прив’язаний» предмет.

Тебе із Цицероном розділяють тисячоліття, але хто сказав, що ти не можеш користуватися його прийомами? Можеш так само обрати собі певний шлях (від дому до метро або від університету до кафе, де ти зазвичай обідаєш), опорні пункти (пішохідний перехід, зупинка тролейбуса, багатоповерхова новобудова) і «прив’язати» до них потрібні дані. Головне – чітко уявляти собі дорогу.

Основне правило – використовуй яскраві образи та асоціації. Вони можуть бути цілком нелогічними, дивакуватими, смішними. Байдуже. Головне, щоб вони викликали в тебе відгук. Чим більш неординарні асоціації, тим краще.

Ритм і рима

Музика та римування також можуть допомогти тобі в запам’ятовуванні. Особливої популярності цей метод набув у студентів-медиків, яким доводиться запам’ятовувати багацько термінів, часто іншомовних. За допомогою рим та пісень вони запам’ятовують усе, що завгодно: від 12 пар черепних нервів до правил лікування набряку легенів. Для прикладу, вивчаючи специфіку роботи фоторецепторів сітківки ока, використовують таку риму: «Днем працюють з колбочками, а ніччю ходять з паличками».

Акроніми та акровірші

Акронім – це абревіатура, що складається з початкових слів словосполучення (ВНЗ – вищий навчальний заклад, США – Сполучені Штати Америки, FAQ – frequently asked questions тощо). Про них згадують, як кадри з дитинства, але цей спосіб може стати в пригоді тим, хто вивчає англійську. Для запам’ятовування частин мови використовують акронім PAVPANIC:

P (pronoun) – займенник;
A (adjective) – прикметник;
V (verb) – дієслово;
P (preposition) – прийменник;
A (adverb) – прислівник;
N (noun) – іменник;
I (interjection) – вигук;
C (conjunction) – сполучник.

Акровірш – це вірш, написаний так, що початкові літери рядків, прочитані згори донизу, утворюють слово або словосполучення. Акровірші поєднують одразу два прийоми мнемоніки: акроніми та риму. Вони також використовуються у вивченні мов. Зокрема, щоб запам’ятати порядок відмінків української мови (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний) використовують такий акровірш: «Народив Роман дитину, зрубав очеретину, м’ячик кинув».

desk1

Як бути з цифрами?

Якщо зі словами та словосполученнями все відносно просто, то при запам’ятовуванні чисел виникають певні труднощі. Але й тут прихильники мнемоніки знайшли рішення – цифрову абетку. До кожного числа підбираємо риму або яскраву асоціацію, яка перша спала на думку. Наприклад, можна скористатися таким набором: один – магазин, два – вдова, три – столи, чотири – пасажири, п’ять – летять, шість – з’їсть, сім – Гольфстрім, вісім – усім, дев’ять – лебідь, нуль – куркуль.

Можеш створити свої власні асоціативні зв’язки, це буде значно ефективніше. Також можна скористатися словником рим (усе вже вигадано до нас). Після того, як вигадаєш таку цифрову абетку, все, що залишається, – пов’язати відповідні рими/асоціації між собою в потрібній послідовності. Для прикладу, так: лебеді летять до магазину (951).

Що можна запам’ятати за допомогою мнемоніки?

  • Списки слів. Особливо якщо це абстрактні слова, ніяк не пов’язані між собою. Це може бути список покупок, список справ на день, 100 слів англійською. Хоча… останнє ми робити не радимо.
  • Тези виступу. Вже згадуваний Цицерон був ще й оратором. І для запам’ятовування основних пунктів своїх промов використовував згадані прийоми. Бо кого вразить лектор, який читає з папірця?
  • Числа. І все, що з ними пов’язано: номери телефонів, банківських карток, паролі тощо. Навіть число пі, якщо дуже закортить. Особливо ефективно використовувати мнемотехніки для запам’ятовування певної послідовності чисел.
  • Білети до іспитів. Якщо сесія підкралася непомітно (як завжди), а часу обмаль (хіба буває по-іншому?), мнемоніка тобі в поміч.

Не все так ідеально

Тренування, тренування і ще раз тренування – ось рецепт успішного використання прийомів мнемоніки. Навряд чи в тебе вийде з першого разу запам’ятати значний обсяг інформації. Це нормально, тож практика – наше все. Особливо затяті фанати мнемотехнологій навіть беруть участь у Чемпіонаті зі спортивного запам’ятовування.

Часові витрати. Цей пункт логічно випливає з попереднього. На те, щоб побудувати «палац пам’яті» чи вигадати цифрову абетку, потрібен час. Інколи чимало. Іноді можна із чистою совістю записати все, що потрібно запам’ятати, у блокнот і витратити цей час на щось інше. Вибір за тобою.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus