Правила ефективного відпочинку від Міріам Драгіної

miriam

Ми звикли прислухатися до порад тих, хто досяг успіху. Відомі бізнесмени, виконавці, фотографи й дипломати завзято діляться досвідом, розповідаючи, як треба працювати, аби стати Стівом Джобсом, який таск-менеджер використовувати, щоби бути як Біл Гейтс, та які слова повторює перед сном Марк Цукерберг. Ти начебто читаєш уважно, робиш так, як вони кажуть, працюєш усе більше, але твій перший мільйон ще навіть не надрукували. У чому ж проблема?

Давай подивимося правді у вічі: справа не в наполегливості чи тривалості робочого дня. Тяжко, багато та з любов’ю працюють не тільки успішні. Останні особливим чином розподіляють свій вільний від роботи час. Як саме? Читай.

Ми запускаємо спецпроект, у рамках якого щотижня розповідатимемо про те, що роблять у вихідні відомі українці та як дозвілля допомагає їм у роботі. Цього тижня – секрети відомої поетеси й журналістки Міріам Драгіної.

«Якщо обирати між наявністю і відсутністю вільного часу, то я, звичайно, за відсутність. Я не живу задля того, щоб заробити собі на можливість відпочити, я живу, аби реалізовувати ідеї. Коли працюєш в такому темпі, як я, починаєш по-іншому ставитися до дозвілля: я відчуваю, що заслуговую кожну його хвилину. Іноді перед ефірами чи під час зйомок у мене з’являється вільна хвилина − можу просто випити кави чи помовчати. Ці моменти безцінні, бо їх небагато. І вони вчать мене пунктуальності.

Звичайно, у студентські роки бували ситуації, коли я опинялася в компанії друзів і не розуміла, навіщо я тут, чому не роблю щось корисне. Проте, як і інші, продовжувала сидіти. Тепер подібного не трапляється: я можу спокійно поїхати з якогось заходу раніше за всіх − просто тому, що не бачу сенсу знаходитися там далі. Я можу зробити щось корисне. А корисне − це те, чого хочеться, навіть якщо бажаєш просто почитати вдома книгу.

Про те, чим відрізняються відпочинок і робота

Справа в тому, що для мене межа між відпочинком і роботою – дуже хитка, у принципі її не існує. Можливо, якби я була найманим працівником або не відчувала, що роблю щось важливе, мені було б легше розмежовувати різні сфери свого життя. Але я працюю для себе, я люблю те, що роблю.

Якщо я почуваюся стомленою, щоб поновити сили, мені достатньо всього декількох годин, бажано на самоті, коли я не думаю про справи. Прийняти душ, полежати з косметичною маскою. А після цього просто поспілкуватися з сім’єю чи близькими друзями.

мириам

Реклама

Про планування вільного часу

Зазадлегідь я планую лише подорожі та дні народження. Усі інші види дозвілля – це експромт. Часто через це я не потрапляю на концерти, бо квитки встигають розібрати. Але мені не сумно, я готова платити таку ціну за своє насичене життя.

Але відпочивати – необхідно. Для того, щоб не забувати про це, я дотримуюся традиційного Шабату: коли в п’ятницю темнішає, я перестаю працювати, присвячую себе близьким людям. Так само намагаюся проводити суботу, проте рідко виходить взагалі не відповідати на ділові дзвінки та листи протягом цілого дня.

Про те, де проводити вільний час

Я намагаюся робити своє дозвілля різноманітним. Можу кататися на лонгборді з близькими на Трухановому острові. Можу випити вина на затишній терасі, коли мене запрошують друзі. Відвідую модні покази, іноді ходжу гуляти на київські пляжі – тільки не влітку, а коли там можна побути на самоті. Люблю бувати на виставках і в музеях – в Українському музеї, наприклад, бувають гарні експозиції. З нещодавніх заходів мені сподобалася Київська бієнале.

Іноді ми з сім’єю виїжджаємо кудись на природу пофотографувати. Але я мешканець великого міста, і мені важко довго знаходитися за його межами – я починаю сумувати за цивілізацією. Я виросла в Києві, мені тут подобається.

Якщо говорити про нові заклади, то мені сподобався «Пінк Фройд» на Подолі − там смачні коктейлі та буває жива музика.

Про останню прочитану книгу

Минулого тижня прочитала «Аеропорт» Сергія Лойка. Почала читати, тому що знайома з автором, тому що вона про українські події, які відбувалися в донецькому аеропорту, тому що велика кількість дійових осіб – реальні люди й мої друзі. Враження від твору в мене неоднозначні, бо письменник вбиває своїх героїв, але насправді вони залишилися живими, і я відчуваю певний внутрішній етичний дисбаланс через це.

драгина

Про останній побачений фільм

Останнім я подивилася історичний фільм про художника Уільяма Тернера. Стрічка для тих, хто любить подумати над тим, що побачив. І головного героя грає чудовий актор. Фільм доволі довгий, тож я його дивилася кількома епізодами протягом 2 днів − банально не встигала.

Про спорт

Я дуже люблю спорт. Вважаю, що час побігати зранку може знайти кожен – мені, наприклад, іноді і 20 хв вистачає, проте зазвичай виходить близько 40. Я бігаю поряд із домом, часто на Пейзажній аллеї, з аудіокнигою у плеєрі, 3 рази на тиждень − частіше може бути шкідливо для суглобів. Щодня займаюся йогою.

Про «табу» вільного часу

Я ніколи не дивлюся серіали. Я знаю, що тепер вони бувають справді якісними, мене намагалися переконати, що в наш час це повноцінна художня робота, проте я вже все для себе вирішила. Серіали – це таймкіллер.

Про мрію, на яку ще не знайшла часу

У мене є нереалізована мрія, пов’язана не з роботою – навчитися управляти літаком. Узагалі це скоріше не мрія, а план, та все ніяк не доходять руки його реалізувати. Але це не надовго. Я думаю такий досвід стане найкращим із того, що найближчим часом зі мною трапиться у вільний час».

Фото: соцмережі.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus