Як позбутися креативного блоку

Як позбутися креативного блоку

У кожного з нас бувають моменти натхнення, коли робота просувається з демонічною швидкістю, а тобі здається: ось-ось і вдасться вигадати абсолютно унікальний велосипед. Бувають й інші дні, коли тебе вистачає лише на римування типу «весна – красна», а креативні ідеї, здається, оголосили довічний бойкот. Не лякайся: це явище має назву і з ним можна боротися – ми саме збираємося розповісти, як.

Що таке креативний блок?

Для нашого вуха більш звичне словосполучення «втрата натхнення». Креативний блок можна вважати своєрідним бар’єром, який стримує можливість використовувати так звану «внутрішню креативність» (здатність вигадувати нове та втілювати це у життя). У групі ризику, звісно ж, люди творчих професій – письменники, музиканти, художники. Найстрашніше те, що креативний блок може тривати місяцями і навіть роками.

Реклама

Що може спричинити креативний блок?

Причин дуже багато. Серед них самокритика, страх провалу та інші.

  • «Найбільший критик – я сам». Критичне ставлення до власної роботи може бути корисним, адже так ти знайдеш і виправиш недоліки. Утім, часто надлишок критичності може спричинити креативний блок.
  • «Побачте та схваліть мою роботу». У 2004 році у світ вийшла стаття The New Yorker, автор якої сказав: «Ніхто не очікує, що ти напишеш першу книгу. Нікому немає діла, чи ти її закінчиш. Однак після першого досвіду, якщо все складеться добре, усі чекатимуть». Це очікування, постійне бажання отримати схвалення та страх розчарувати оточуючих можуть сповільнити творчий процес.
  • «У мене нічого не вийде». Страх провалу, здається, з’явився ще разом із динозаврами. Однак ти ніколи не дізнаєшся точно, поки не спробуєш.
  • «Я не знаю, що на мене очікує». Страх провалу та боязнь невизначеності йдуть пліч-о-пліч. Часто, коли ми не впевнені в успіху ідеї, то просто «блокуємо» її.

Крім цього, не можна виключати зовнішні стреси (наприклад, смерть рідної людини), постійні відмови втілити твою ідею (згадаймо хоча б героїню Емми Стоун з «Ла-Ла Ленду» – вона теж мало не здалася), надлишковий перфекціонізм й інші фактори.

малюнок

Які результати може мати креативний блок?

Якщо ти вже тривалий час не можеш подолати креативний блок, цей стан може вилитися у дещо гірше: наприклад, тривогу та депресію (особливо якщо ти заробляєш на життя творчістю). Ба більше, креативний блок може породити відчуття непотрібності та поставити під сумнів твою змогу творити у майбутньому.

Якщо наразі ти переживаєш щось подібне – ти не у найгіршій компанії. До прикладу, відомий випадок креативного блоку відбувся з англійським поетом і літературним критиком Семюелем Тейлором Колріджем: ще у 1804 році він написав, що за цілий рік не створив нічого гідного. І дійсно, більшість своїх знаменитих поетичних творів Колрідж написав до тридцяти років – потім він уже не зміг писати поезію та приохотився до опіуму.

Ще один випадок – американська письменниця Гарпер Лі, автор роману «Убити пересмішника». Її єдиного роману. Існує чимало версій, чому Лі перестала писати після 1960 року, коли її magnum opus побачив світ: це і неспроможність витримати раптову публічність, і, звісно ж, креативний блок. В одному з інтерв’ю письменниця зазначила, що робота над другим романом просувається дуже повільно. «Я дізналася, що не можу писати…». Звісно ж, не можна забувати про її роман «Іди, вартового постав», який був виданий у 2015 році. Але ось одна цікава деталь – Лі написала його ще до «Убити пересмішника».

З іншого боку, завжди існували письменники, які вражають своєю продуктивністю й, здається, геть не звертають увагу на будь-які блоки. Стівен Кінг, який видав 54 романи, 6 книг у стилі нон-фікшн і приблизно 200 коротких історій, має власний метод. «Мені подобається писати 10 сторінок на день, що дорівнює 2000 слів. Це 180 000 слів за три місяці та гарний розмір для книги, у якій читач зможе радісно загубитися, якщо розповідь буде хорошою та не набридатиме», – каже він.

художник

То як подолати креативний блок?

Якщо ти (поки що) не Стівен Кінг і відчуваєш, що не можеш витиснути з себе і сторінки на день, не впадай у відчай. Для початку можна спробувати один із цих методів або навіть вдало їх скомпонувати.

Метод 1: зміни свою рутину

Знову ж таки, повернемося до Стівена Кінга. Його розпорядок дня вельми чіткий і визначений: «Коли я сідаю писати, то маю під рукою склянку води або чашку чаю. Я починаю о певній порі, у проміжку з 8:00 до 8:30 ранку. Я ковтаю свої вітаміни, умикаю музику, сідаю на те ж місце, мої папери організовані у чітко визначеному порядку. Усі ці дії наче кажуть мозку – зараз тобі потрібно вмикати уяву».

Утім, рутина працює не завжди, тому інколи корисно вирватися за її межі. Окрім цього, ти дуже швидко звикаєш до усталеного режиму та банально не можеш вигадати нічого нового. Якщо досі сумніваєшся – подивися TED Talk австрійського дизайнера Стефана Заґмейстера, підозріло схожого на Шерлока.

Стефан розповідає про роботу власної студії у Нью-Йорку, де він об’єднав дві головні пристрасті: музику та дизайн. Він працював над багатьма успішними проектами, однак згодом помітив, що адаптувався до рутини й усі його твори стали схожими один на одного. Саме тому кожні 7 років дизайнер бере річну паузу та вирушає кудись далеко – на Шрі-Ланку чи Балі, щоб вирватися за межі звичного робочого місця, повністю змінити оточення та дозволити народжуватися креативним ідеям.

Звісно ж, тобі необов’язково купувати квиток до Азії та переїжджати туди на рік. Почни з прогулянки, поїздки до іншого міста – чого завгодно, аби не бачити перед очима такий звичний стіл та екран ноутбука.

художник

Метод 2: вирушай у подорож

Цей метод перекликається з попереднім, однак тепер ми говоримо про справжню подорож: ну, знаєш, з візами, довгим перельотом і важкими валізами. Чому варто це робити? Перш за все, подорожі дозволяють дистанціюватися від проблем і випускають твою креативність назовні. Як не крути, але у будні ми більше схильні думати про те, коли платити за квартиру та скільки цього разу доведеться викласти за комунальні послуги. Коли ж ми знаходимося далеко від повсякденних справ, нам легше замислювати над менш насущними речами – наприклад, креативними ідеями.

Велике значення також мають культурні відмінності. Коли ти потрапляєш у середовище, де люди поводяться по-іншому, розмовляють новою мовою та не надто схожі на тебе і твоїх співвітчизників, розумові горизонти розширюються і ти здатен побачити, що будь-яка проблема може мати кілька рішень. Наприклад, мистецтво японської каліграфії, не надто поширене у нашій частині світу, може надихнути тебе на новий креативний логотип!

Метод 3: побудь наодинці

Ти можеш здивуватися, але самотність – це потужний каталізатор для твоєї креативності. Дослідження показали, що найбільш креативні підлітки полюбляють проводити час наодинці. Навіть природа потурбувалася про те, щоб ми змогли побути на самоті, створивши сон.

Звісно ж, тобі необов’язково викидати гаджети та тікати від цивілізації на віддалені острови: цілком достатньо буде і чашки кави на самоті або ж неквапливої прогулянки парком. Результати такого «тет-а-тет з собою» можуть приємно здивувати.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus