Діти з багатших сімей вчаться краще. Чи ні?

man

Ми віримо, що успіхи в навчанні залежать лише від наполегливості, старанності й здібностей. Ми стверджуємо: середня освіта дає можливість отримати вищу освіту всім. І ми помиляємось.

Батьки і діти

Проста і сумна закономірність: академічні успіхи американських дітей тісно пов’язані із соціально-економічним статусом родини. Дослідження, проведені у США ще в 1960-х роках, довели: чим заможніша родина, тим вища вірогідність успіху дітей у навчанні. Вибірка була масштабна, і до неї входило більш ніж 650 тисяч учнів, а опис результатів зайняв сімсот сторінок. У 2015 році дослідження PISA підтвердило цю тезу: чим вищі доходи батьків, чим краща їхня освіта, доступність навчальних матеріалів та різноманітність дозвілля, тим ліпші в дитини результати.

Можна було б очікувати, що така залежність існує і в Україні. Втім, дослідження аналітичного центру CEDOS показало несподівані результати: вагомої залежності між добробутом родини та навчальними результатами не виявлено. «Середняки», тобто середній клас, до яких зарахувало себе найбільше респондентів (37%), показують найкращі результати, а найнижчі бали мають учні з найбагатших і найбідніших сімей.

Відсутність прямої залежності між фінансовим становищем родини та навчальними успіхами дітей пояснюється специфікою українських економічних реалій. Парадокс полягає в тому, що в Україні піклуються про оцінки своїх дітей переважно освічені батьки, зокрема вчителі, лікарі тощо. Але в нашій країні вони не мають високих статків. Натомість опитані діти із заможних родин – здебільшого діти підприємців, чий рівень доходів значно вищий. Бізнесмени переважно досягли успіху в перехідній економіці не завдяки українській освіті. Тож їхні діти не полюють за високими балами: як показує дослідження, вони мають результати на рівні середніх у країні та значно нижчі порівняно з дітьми «спеціалістів» (тобто вчителів, лікарів).

book

Реклама

Нематеріальний капітал

Однак хоч би яка заможна була родина, значно важливішим є рівень культурного капіталу. Так називають багатство у формі знань, освіти й ерудиції, культурних набутків або ж товарів, як-от книжки, словники, картини. Неможливо здобути культурний капітал в одну мить, так само не може його замість людини набути хтось інший, адже він прив’язаний до неї та її унікальності. Це процес довготривалого самовдосконалення, який, утім, непомітно та ніби ненавмисне передається у спадок дітям.

Батьки з великим культурним капіталом намагатимуться забезпечити дитині такий спектр знань та вражень, який розширить її кругозір, навіть якщо вони мають скромні доходи. Їхній загальний культурний та освітній рівень, манери, знання іноземних мов найкраще допоможуть у цьому. «Культ освіченості» грає першу скрипку і рятує навіть в умовах катаклізмів економіки та браку фінансів.

Зазвичай батьки, які мають значний культурний капітал, більше часу проводять із дітьми. Вони також багато уваги приділяють дозвіллю, а через спілкування з педагогами та батьками інших дітей можуть вчасно дізнатися про успіхи чи невдачі власних. Діти з таких сімей активніше звертаються за допомогою до викладачів і часто роблять це більш наполегливо, оскільки бачили таку поведінку в батьків.

На жаль, саме малозабезпечені родини зазвичай не мають часу чи фінансів на здобування соціальних активів та підвищення рівня культурного капіталу. Як результат, діти з таких сімей часто «програють» своїм більш забезпеченим одноліткам.

boy

Практичний вимір

У згаданому дослідженні CEDOS взяли участь десятки тисяч учасників ЗНО-2016, тож вплив факторів узагальнено виразили в балах тесту. За результатами тестів із математики, а також української мови та літератури, виявили:

Чим вищий освітній рівень батьків, тим кращі результати ЗНО. Навіть коли лише один із батьків має освіту вищу, ніж середню, дитина в середньому має на 4.6 балів з української та 3.8 з математики більше порівняно з тими, чиї батьки мають тільки середню освіту. Кожен наступний освітній рівень батьків підвищує результат дитини.

Домашня бібліотека поліпшує результат ЗНО на 2.7 балів з української та 2.6 балів з математики. Книжки (окрім підручників) додають 5.4 бали до української та 3.4 до математики.

Міська школа дає перевагу в тесті з української мови у 1.9 балів, а елітна школа – у 6.1 балів. У тесті з математики ці чинники ще важливіші: міська школа додає 3.9 балів, а елітна – 7.2 балів.

Намір вступати до університету додає до результату з української мови аж 11.5 балів і 6.2 балів до математики.

Репетитор додає 5.3 балів з української, але тільки 1 бал з математики. Підготовка з учителем під час уроків дає 2 бали з української та 3.6 з математики.

Дослідження також показало, що на результат ЗНО впливає місце проживання: у селах зазвичай гірші школи, ніж у містах, і там менше кваліфікованих кадрів. Тож і результати дітей з регіонів слабші.

workspace 3

Компенсувати прогалини

Один з методів поліпшити становище – змішане навчання, технологія, що поєднує традиційну класно-урочну систему та онлайн-навчання. За його допомогою школи стануть не фільтрами, що «відсіюють слабких», а справжніми «соціальними ліфтами».

Наприклад, у селищі міського типу Магдалинівка, де населення становить близько 7 тисяч осіб, волонтерка Катерина Лимар організувала в одній зі шкіл вивчення програмування за гарвардським курсом СS50 для учнів 8-11 класів. У результаті учні значно поліпшили результати, а десятикласник Андрій Руда навіть виборов призове місце на обласній олімпіаді з інформатики, випередивши багатьох школярів з елітних навчальних закладів області.

«Змішане навчання дійсно може неабияк допомогти у розв’язанні проблеми браку кваліфікованих вчителів», – зазначає Катерина. – «Безкоштовні онлайн-курси допоможуть мотивованим дітям, які не можуть найняти репетитора. А от немотивованим потрібен перш за все хороший педагог, який знайде до них підхід, допоможе повірити в себе і знайти свій шлях. Онлайн-курси тут також можуть допомогти, але не з предметів, а, насамперед, мотивувальні – з профорієнтації».

Ще один спосіб компенсувати обмежені ресурси дітей із сімей низького культурного капіталу та підвищити їхні шанси здобути якісну освіту – нетворкінг і менторські програми на зразок MakeMeBetter. Важливо дбати про «соціальний капітал», що формується із соціальних зв’язків. Тобто використовувати кожну можливість познайомитись із новими людьми. Часто вони можуть стати несподіваними помічниками на шляху до нових життєвих вершин чи в пошуках справи до душі. У тих, хто має вищий соціальний та економічний статус, можна багато чого навчитися, якщо просто бути уважним. «Історії успіху» не варто сприймати як казкові утопії. Можна спробувати «ретранслювати» їх у своє життя та запозичити практичний досвід.

Отже, дослідження довели: багато чинників справді позначаються на майбутньому дитини. Втім, це не вирок: навіть із найгірших обставин можна вийти переможцем, якщо навчитись діставати користь з усього, що тебе оточує. Бідність, низька якість життя, мізерні можливості й недостатній соціальний капітал можуть як приректи на невдачу, так і навпаки – стати головною мотивацією все змінити. Головне усвідомлювати, що прагнення кращого життя – це вибір. А вибору не може позбавити навіть бідність.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus