Що треба прибрати з Інтернету, щоб спати спокійно

фото 1_що менше інтернет

Ти коли-небудь рахував, скільки сторінок маєш у соціальних мережах? Скільком сайтам уже відоме твоє ім’я, прізвище, дата народження та геолокація? А як часто ти вводиш свій пароль на різних девайсах, в інтернет-кафе, у коворкінгах? Ба більше – ти взагалі виходиш зі своїх профілів, чи всі сайти автоматично запам’ятовують твої дані? Якщо не задумувався, то саме час це зробити, адже ти вже можеш бути під пильним наглядом шахраїв.

*Матеріал в рамках проекту U-Report Дитячого Фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ). Наразі проект проводить опитування на тему кібербезпеки. Щоб пройти його, надішли безкоштовне СМС «старт» на номер 4224.

Оприлюднення якої інформації може бути небезпечним для користувача?

Не секрет, що для створення профілю в соціальній мережі потрібна певна інформація про себе. Здавалося б, невинна дія – повідомити, щонайменше, контактні дані, аби легше було ідентифікувати особу серед сотень мільйонів інших користувачів. Але за словами заступника директора з інформаційної безпеки компанії IQusion Геннадія Гулака, будь-яка особиста інформація, розміщена в соціальній мережі, може бути використана проти її власника. «Що менше особистих даних ти публікуєш, то краще для тебе», – зазначає експерт.

Реклама

У чому полягає небезпека?

Особисті фотографії та контактна інформація найчастіше стають «гачком» саме для шахраїв, а не товариських незнайомців у Мережі, яким бракує спілкування. Надалі зловмисники детальніше досліджують особу та розробляють схему відповідно до ситуації.

Геннадій Гулак зазначає, що в багатьох випадках шахрайські дії ґрунтуються на психологічній атаці: «Типова схема обов’язково включає кілька етапів. Перший з них – завоювання довіри. У розмові можуть назвати будь-які персональні дані, як-от дата народження, ім’я та прізвище абощо, які ти розміщуєш у Мережі. Так жертва поступово впевнюється у тому, що розмовляє саме з офіційною особою певної структури.

Другий етап – залякування жертви. Наприклад, тобі телефонують нібито з банку і повідомляють, що з твоєї картки хтось хотів зняти велику суму, тому картку заблоковано. Тебе відразу шокує почуте.

ноутТретій етап – пропозиція виходу зі складної ситуації. Жертву можуть попросити назвати пароль або таємне слово для розблокування картки. Людина, звісно, скаже необхідну інформацію і гроші з картки безслідно зникнуть», – розповідає експерт.

Способи застосування цієї схеми – невичерпні, проте алгоритм дій – той самий. Якщо говорити про Інтернет, то за словами Геннадія Гулака, людиною часто маніпулюють за допомогою її особистих фотографій. «Якщо ти комусь надсилаєш або десь розміщуєш фото, де ти у спідньому чи в купальнику, то будь готовим до шантажу з боку зловмисників. Вони можуть погрожувати зруйнувати твою кар’єру чи заплямувати репутацію, якщо ти не заплатиш певну суму», – говорить він.

Загроза життю

Утім, гроші та репутація – речі, так би мовити, минущі. Найгірше, коли зловмисники намагаються вкрасти життя. Якщо у випадках із псевдопрацівниками банків і здирниками найчастіше винні недбальство та неуважність самої жертви, то у справах, схожих на «групи смерті» в соціальних мережах, причини набагато складніші та глибші.

Для дітей віку цифрових технологій спілкування в Мережі не видається чимось дивним, а тим паче – небезпечним. Вони сприймають Інтернет як частину реальності, а анонімних користувачів – як друзів.

«Небезпека зростає, коли дитина не має поруч із собою дорослої людини, якій вона може довіряти та яка зможе застерегти й підтримати її на шляху пошуків себе, – розповідає психолог Міжнародної асоціації групової психотерапії та групових процесів Еліна Романенко. – Власне, для дитини відсутність взаємної довіри до батьків створює замкнене коло: така дитина шукатиме собі якихось прикладів і наставників для набуття життєвого досвіду, а за відсутністю саме цього досвіду може знайти геть не доброзичливих знайомців».

синій китТака біда чатує на підлітків із хиткою психікою у спільнотах соціальних мереж, адміністратори яких спочатку довго спілкуються із дітьми про їхні проблеми, а потім схиляють до самогубства як найлегшого способу позбутися усіх життєвих незгод.

До речі, можна простежити, що алгоритм шахрайських дій знову ж таки однаковий – втертися в довіру, залякати, запропонувати «вихід». І хоча в Україні немає офіційної статистики летальних випадків від діяльності «груп смерті», а двох адміністраторів, причетних до подібних спільнот, місяць тому затримали, це не означає, що небезпека зникла.

Психолог наголошує, що батьки зобов’язані пояснювати дітям питання безпеки в Мережі: «У віці приблизно 7 років дитина має потроху отримувати інформацію про особистісні межі у спілкуванні – як фізичні, так і вербальні. До підліткового віку, коли починаються найнебезпечніші експерименти, вона вже має добре знати, кого можна підпускати до себе найближче, з ким дозволені розкуті розмови, а хто не має права торкатися ні тіла, ні душі».

Як запобігти діям шахраїв?

Для мінімізації ризику бути ошуканим експерт з кібербезпеки Геннадій Гулак радить розміщувати в Мережі якомога менше інформації про себе. Крім того, він застерігає користувачів соціальних мереж від спілкування з незнайомцями в Інтернеті, адже ніколи не можна бути впевненим у тому, що по той бік екрану перебуває не зловмисник. Краще спілкуватися про особисте тільки із обмеженим колом друзів і родичів, а на листи незнайомців, особливо із компрометуючими запитаннями та даними, просто не відповідати. У жодному разі не можна надсилати кошти шахраям, навіть якщо вони погрожують розправою.

Якщо ж витік певної інформації без твого відома стався і це може нашкодити, експерт пропонує терміново звертатися до компетентних правоохоронних органів. До слова, ситуація із затриманням адміністраторів «груп смерті» дає надію, що в Україні такі справи розслідуються.

Звісно, безпека в Інтернеті не означає повну ізоляцію від соціальних мереж, проте все ж треба бути обачним. Та й взагалі – інколи варто просто згадати, що особисте має залишатися особистим.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus