Місто щастя: мій маленький Гронінген

Місто молоді. Гронінген

У лютому розпочався семестр у Нідерландах, найкращі п’ять місяців у моєму житті

Минулого року мене обрали для участі в міжнародній програмі академічної мобільності Erasmus+. Я мала їхати до країни, про яку розповідають навіть ті, хто жодного разу там не був: старенькі хрестяться, лише зачувши про дівчат з «кварталу червоних ліхтарів», а молодь жартома називає країну High Lands, натякаючи на варіанти легалізованих розваг в Амстердамі.

Земля вільних норовів ‒ от що часто можна почути про Нідерланди. Згадка ж про столицю взагалі породжує цілу низку яскравих асоціацій.

Проте мова піде не про Амстердам, політичну Гаагу, портовий Роттердам чи історичні Маастрихт і Утрехт. Є в Нідерландах й інші цікаві міста. До таких належить, зокрема, Гронінген, центр однойменної найпівнічнішої провінції держави.

За мірками сімнадцятимільйонної держави, Гронінген з популяцією трохи більше ніж 200 тисяч осіб великим не назвеш. Проте дещо в демографічній картині міста все-таки вражає: чверть населення становить молодь. Водночас Гронінген визнали найкращим у Нідерландах містом для «здорового старіння».

groningen2Гронінген відомий насамперед завдяки університету, який веде свою історію від 1614 року і входить до сотні найкращих у світі, а в європейському рейтингу 2017 року посів 13-те місце. Тут навчаються приблизно 30 тисяч студентів і студенток, а в місті є й інші заклади освіти. Студентів можна побачити всюди: у центрі міста на двох його головних площах, Гроте-Маркт і Вісмаркт, на галявинах прекрасного парку Ноордерплантсун, у численних пабах і кафе. Середмістя настільки окуповане студентством, що може здатися, ніби нікого іншого в Гронінгені просто немає. Але це, звісно, не так: офіси фірм, дитячі садочки й школи розташовані «на районах». Люди золотого віку, вочевидь, із власної доброї волі тримаються осторонь галасливого центру. Звичайно, крім ринкових днів, коли на площі Рибний ринок з’являються ятки з сирами й городиною з найближчих ферм.

Місцеві пенсіонери часто дають фору молодим: тут не зустрінеш бабусь у хустинах чи дідусів у сандалях, гордо взутих на шкарпетки. Власне, зі спини часто й не розрізниш, чи перед тобою на велосипеді їде студентка на пару, чи це літня жінка вибралася робити покупки. І річ тут не тільки в тім, що одягаються бабусі дуже стильно чи взагалі по-молодіжному, вихоплюючи в тебе з-під носа модні штани під час акційних знижок у торговому центрі. Якщо ніяка серйозна хвороба не стає на заваді, люди продовжують той рухливий спосіб життя, який вели в молоді роки. У Нідерландах це й називають «правильним старінням».

Місто молоді. ГронінгенМайже 70% нідерландців є невіруючими. Це не заважає зберігати й охороняти церкви як історичні пам’ятки, тож, якщо в неділю ви зберетеся на святу службу, а церква чомусь виявиться зачиненою, не дивуйтеся: це історичний об’єкт, у якому сьогодні вихідний. Узагалі церкви в Нідерландах дедалі більше використовують для проведення урочистих зустрічей, презентацій та культурних заходів. Наприклад, в Аа-Керк (дослівно – Церква Аа) Гронінгенський університет щорічно проводить вітальну церемонію для іноземних студентів. Після промов ректора й представників міської влади студентам демонструють виставу місцевого театру імпровізації Stranger Things Have Happened («Ще й не таке траплялося»), під час якої можна почути дотепні, але не зовсім скромні жарти. Нарешті, щоб уже зовсім шокувати вихідців з більш-менш релігійних країн, під дахом церкви розпочинається фуршет, де можна випити келих вина чи пива.

У Нідерландах дійсно існує культура навчання в бібліотеці. У нашому уявленні бібліотека ‒ це суцільні ряди стелажів з книгами. Університетська бібліотека Гронінгена цим не обмежується: на кожному з п’яти поверхів є зали, де студенти працюють на своїх лептопах, а на останньому розташований комп’ютерний зал для тих, хто не має при собі власного гаджета. Головну цінність становлять, певне, не друковані видання, а електронна база джерел, доступ до якої отримують разом з карткою студента. Також у бібліотеці є кафетерії та відкрита тераса, де можна перекусити й відпочити. Це по-особливому актуально для тих, хто проводить у бібліотеці цілий день ‒ з десятої ранку до опівночі.

Місто молоді. ГронінгенАтмосфера в містечку «навчальна», «наукова». Тут відчуваєш себе серед людей, які своєю діяльністю докладаються до розвитку науки, пришвидшують прогрес у різних галузях. Тоді хочеться й себе відчути частиною цього руху, «бігти в справах», киваючи направо й наліво: «Добрий день, колего!» Тим паче, що одним з них цілком може бути нобелівський лауреат, наприклад, професор університету й винахідник революційних молекулярних машин Бернард Ферінґа.

Водночас Гронінген з його старими, побудованими в типовому нідерландському архітектурному стилі будиночками, мальовничими каналами й зеленими парками ‒ місто, де можна відпочити душею. 97% містян віддано люблять свою малу батьківщину, тож не дивно, що Гронінген є ще й «найщасливішим містом Нідерландів». А коли на зміну частому в цих краях дощу приходить сонячна погода і 3% невдоволених перестають нарікати, цей титул Гронінгена підтверджується, мабуть, на всі 100%!

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus