Говоримо публічно: постулати та поради

Знімок екрана 2017-04-17 о 09.29.22

Переконуєш усіх, що ти неговіркий? Страшно говорити на людях, коли кволий мозок двох слів пов’язати не може? Збираємо думки до купи, і гайда розбиратися, з якого переляку в нас, таких упевнених у собі людей, раптом тремтять долоні й мокріє чуб, коли трибуна з мікрофоном стає не страшним сном, а цікавою реальністю.

Між традиційними «Доброго ранку» та «На добраніч» ми за добу промовляємо тисячі фраз. Ми впевнені в собі, розповідаючи другові нову ідею. Ми природні, коли дивимося в очі близьким людям. Та, коли справа доходить до мікрофона, на арену виходить вона! Та, яка не дає нормально говорити, спати, їсти, словом – жити. Вона – глоссофобія (страх публічних виступів). Що це за штука і як не стати її жертвою? Не перемикайся!

Майже кожному знайоме відчуття, коли ось-ось оголосять твоє прізвище, і захоплена публіка з роззявленим ротом чекатиме на виступ. Трохи перебільшено, й ось чому. По-перше, глядачі не завжди аж так раді когось слухати. Особливо, якщо ти вже 49-й спікер згідно з регламентом. А, по-друге, поговорімо відверто: люди прийшли, щоб почути чи побачити те, що їм цікаво. І, як не прикро, їх не надто тривожить, що у тебе в цей час серце в грудях зробило сальто, мороз біжить шкірою навіть у страшну спеку, а в голові порожньо.

Де заритий собака, або чому ж насправді нам страшно?

Ми сформулюємо 3 постулати про публічні виступи та перевтілимося у справжніх самураїв, щоб «вжух-вжух» – і перемогти свій страх.

мікрофон

Постулат 1. Страшно всім.

У Дейла Карнегі теж колись калатало серце, повір мені. І, як не банально, але згадаймо, що найвідоміші світові оратори теж із чогось починали. Робили перші кроки, помилялися і вчилися. Уявляєш: за кількістю виробленого адреналіну публічні виступи такі ж «екстремальні», як і стрибки з парашутом. Отож, якщо вчасно про це згадати, то п’ятихвилинна промова перед усміхненими слухачами на твердій землі буде просто блаженною, порівняно з небезпечними ризиками в повітрі.

Постулат 2. Помиляються теж усі.

І я тебе не заспокоюю, а констатую факт. Навіть добре підготовлена промова може зірватися. Причин цьому безліч: надмірне хвилювання, яке «вимкнуло мозок», некомфортна аудиторія (це стосується не тільки приміщення, але й напівсонних слухачів) та елементарно зіпсований настрій можуть призвести до фіаско.

Припустімо, що зовнішні чинники в нормі. Публіка уважна, кімната затишна, атмосфера позитивна. Ти тільки-но був серед них. Сміючись, шепотів на вухо сусідові свіжий анекдот. По-дружньому плескав по плечу нового знайомого, який теж обожнює риболовлю. Або ж мовчки спостерігав, як солодко позіхає невиспаний ведучий під час чиєїсь промови.

А тепер ти повертаєшся обличчям до всіх. Зустрічаєшся поглядом і з «третім у п’ятому ряду», і з власною страшнючою глоссофобією. Ти вітаєшся із присутніми, але голос у мікрофоні звучить фальшиво. Одразу усвідомлюєш, що гугняві звуки, якими ти звик заповнювати паузи під час звичайної розмови, тепер чують аж на «галерці». Помітивши чиюсь посмішку, починаєш хвилюватися через свій вигляд. Тебе гнітить, що ти не можеш на очах у всіх присутніх дати раду розстібнутому ґудзику. Ти атакуєш себе зсередини. Іншими словами, добровільно пиляєш гілку, на якій сам і сидиш.

Постулат 3. Ти той, ким ти є.

Ти особистість. Твоєму організму, наприклад, байдуже, чи ти в діловому костюмі, чи в домашньому халаті. У тебе так само б’ється серце, еритроцити ганяють кисень, а мозок посилає імпульси. Під час публічного виступу твої очі такі ж карі (чи блакитні, чи сірі, чи зелені), як і були півгодини тому, коли ти поспіхом зубрив текст. То чому ж тоді ти, повертаючись обличчям до людей, надягаєш маску?

Хочеш змінити життя? На жаль, це не зовсім вдалий метод. Спроба бути не таким, яким ти є насправді, породжує брехню. Тоді й серце виривається з грудей, і обличчя блідніє, і спина холоне. Ти весь у напрузі – про який успіх ідеться?

Знімок екрана 2017-04-17 о 09.32.15

Реклама

Секретні методи, щоб побороти страх перед публікою

Тепер перейдемо від теорії до практики. Говорити про те, чому страшно, можна безкінечно довго. Говорити про те, як опанувати себе, будемо детально. А краще не просто говорити, а й негайно втілювати в життя.

Порада 1. Вивчи наші постулати.

Переосмисли їх, перефразуй для себе, сформулюй свої. Кому, як не тобі, краще знати, що заспокоює саме тебе?! Коли зрозумієш, що публічний виступ – це не кара за гріхи, а новий цікавий формат, ти зміниш своє ставлення до нього. Напевне чув неодноразово, що досягають успіху в житті ті, хто часто виходить із зони комфорту, кидає собі виклик. Чим не must-do, яке наближає до мрії?

Порада 2. Будь готовим.

Перше, що спадає на думку – славетний скаутський девіз. Аякже, нам є чого в них повчитися. Без перебільшення, 90% успішного виступу залежить від якості підготовки. Особливо, коли ти оратор-початківець, готуватися до промови слід ретельно. Педантично, якщо хочеш.

По-перше, текст. Є різні думки з цього приводу, обирати тільки тобі. Можна завчасно прописати свою доповідь і вивчити її, зазубрити. Дієво? Хм… І так, і ні. Якщо візьмеш за основу цей метод, раджу не перестаратися. Адже ця «самурайська» зброя може зрикошетити проти тебе.

З одного боку, якщо виступ дуже відповідальний, напружений, або ж один із перших у кар’єрі, досконале знання тексту може стати рятівним жилетом. Знаючи слова, ти говоритимеш швидко, упевнено, сміливо. Не буде потреби щось вигадувати, і це безумовно плюс (+).

З іншого боку, людська пам’ять – це ще досі не розгаданий наукою феномен. Без ентузіазму завчені фрази можуть елементарно вилетіти з голови (див. Постулат 2), і немає нічого гіршого для новачка, ніж збитися на півдорозі з абсолютно порожніми думками, і це мінус (-).

У такому разі менш ризиковано і більш відповідально буде написати тези доповіді. Ти акцентуєш свою увагу на ключових моментах промови, тобто «накидаєш» для зручності план. Оформлення тез передбачає появу чіткої структури виступу, і, якщо потренуєшся вдома перед дзеркалом декілька разів, у стресовій ситуації тебе ніхто не виб’є з колії.

Знімок екрана 2017-04-17 о 09.32.59По-друге, якщо можливо, зроби цікаву презентацію. Це не тільки створить ефект наочності, а й стане ще однією підказкою у випадку форс-мажору.

По-третє, будь готовим до складнощів. Продумай запитання, які можуть поставити після виступу. Морально налаштуйся, що люди не завжди бувають привітні. Постався з розумінням до того, що, можливо, доведеться урізати текст промови.

По-четверте, будь готовим до технічних збоїв. Не все залежить від нас, і організатори заходу теж люди. Раптом не буде мікрофона, не увімкнеться проектор або твоє ім’я переплутають. Будь спокійним. Як казала Ліна Костенко: «…це зветься досвід, витримка і гарт…»

Порада 3. Подружися з аудиторією.

Перед виступом не завадить познайомитися бодай з кимось із присутніх. Це не тільки трохи відволіче тебе від зайвого хвилювання, а й додасть упевненості, коли у відчаї ловитимеш у юрбі співчутливий погляд. Переконуй себе в тому, що говориш з добрими людьми. Уяви, що кожен, хто тебе слухає – це твій друг. І поводься на сцені доброзичливо, ввічливо, природно. Спробуй дивитися в очі кожному, ніби намагаючись передати їм якусь потаємну істину, яку знаєш тільки ти. Пам’ятай, що саме для цього ти й стоїш перед людьми.

Звичайно, ораторське мистецтво – це важлива незвідана царина безцінних знань. Вона, безсумнівно, стане у пригоді, коли ти бажаєш досягти успіху, виступаючи перед людьми. Якщо ти ставиш великі цілі, якщо впевнено дивишся в майбутнє, якщо день у день ідеш до своєї мрії, тобі обов’язково доведеться нести свої ідеї в народ. Можливо, ти станеш олімпійським призером, і твої слова цитуватимуть в усьому світі. А, може, тебе оберуть Президентом, і вся країна з надією буде слухати тебе. А ще ти можеш стати найкращим у світі татом чи наймилішою на планеті мамою, і вигадуватимеш захопливі історії своїм діткам.

Як бачиш, уміння говорити на людях – це невід’ємна складова нашого життя. Тож набиваймо руку вже сьогодні, щоб на вершині слави бути гідними своїх досягнень.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

Автор: Ольга Линник, стажер Вільно.Шлях.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus