Президент уряду студентів УКУ про самоврядування по-новому

уку

Студентське самоврядування УКУ докорінно змінило свою структуру та запровадило нову модель роботи. Відтепер, замість Ради студентів діятиме Уряд студентів, парламент та студентські організації.. Особлива увага приділятиметься студентським організаціям. Про переваги нової структури для студентів та амбіційні плани розповів Президент уряду студентів УКУ Михайло Шелемба.

Які нововведення відбулись у структурі студентського самоврядування?

Відповідно до нової структури, самоврядування складається з Уряду студентів, Парламенту студентів та Студентських організації. Ця нова структура покликана утворити єдине студентське самоврядування, на зміну кільком організаціям, котрі діяли паралельно та співпрацювали між собою.

Сьогодні Уряд студентів – це вищий виконавчий орган. Його основним завданням є захист прав студентів і представлення їх на інших рівнях. Парламент, як законодавчий орган, ухвалює найважливіші рішення для самоврядування, затверджує бюджет та порядок проведення виборів.

Ми не лише створили уряд і парламент, а зробили систему, яка передбачає реєстрацію студентських організацій, їх бюджетування, звітність перед Парламентом студентства, а отже, і перед усіма студентами, оскільки парламент складається з п’яти представників із кожного факультету.

Реклама

Чим не задовольняла стара система?

Раніше у нас була рада студентів і братство студентів, а також інші студентські організації. Вони діяли паралельно і не мали хорошої співпраці між собою.. Рада студентів мала на собі обов’язок захищати права студентів, інформувати їх, організовувати дозвілля. Тобто вона працювала внутрішньо. Братство студентів працювало на зовні: реалізовувало соціально скеровані проекти.

Але попри це ми не мали єдиного самоврядування, тому до ради студентів було багато запитань, на які вона не могла дати відповідь. Стало очевидно, що потрібно впроваджувати зміни, які навіть не були передбачені старою системою. Але ми мали моделі такого перетворення. І почали діяти.

Скільки часу працювали над змінами у структурі?

У жовтні ми сформували комісію із семи представників ради студентів і почали обговорювати, які проблеми хочемо вирішити, на які питання зможемо дати відповідь. Далі працювали над системою п’ять місяців. На конференції студентів сформували та затвердили. Технічний Уряд, а новий оберуть у травні, шляхом таємного голосування.

Чи кожен охочий студент може стати членом уряду?

Для цього студент повинен мінімум пів року працювати у студентському самоврядуванні, студентській організації чи парламенті, щоб сформувати відповідні управлінські навики. А також мати середній бал за навчання мінімум 75. Потім він повинен зібрати команду з семи студентів УКУ і балотуватися на виборах, які відбуваються щорічно.

уку

Які переваги для студентів дає запуск студентського уряду і парламенту?

До нас почали звертатися студенти, які мають дуже багато проектів, котрі не дотичні до студентського самоврядування, наприклад, ініціатива створити клуб подорожей або проект допомоги дітям в інтернатах.

Раніше ми не мали систем допомоги студентові, який приходив з певною ідеєю. Нова структура дозволяє, не будучи членом уряду, створювати певну студентську організацію.

Сьогодні студент звертається з ініціативою до уряду і координатор студентських організацій пояснює, якими мають бути його наступні кроки. Далі студент реєструє свою організацію в уряді. Координатор створює заяву, в якій описує майбутню діяльність організації, її членів, керівника… Окрім реєстрації та консультації, у разі потреби, уряд допомагає студентові з пошуком фахівців чи рекламою.

Також у нас з’явилися нові посади. Секретар зобов’язаний повідомляти студентів про всі офіційні рішення парламенту. Раніше ми не були зобов’язані повідомляти студентів про ухвалені рішення. Прес-секретар працює з інформацією, яка надходить від студентських організацій і пояснює усім студентам, як вони можуть бути долучені до студентського самоврядування. Також є людина, яка відповідає за проведення виборів – голова виборчої комісії.

Як сприйняли таку ініціативу студенти? Чи були вони достатньо поінформовані про зміни?

Для нас важливо, щоб студенти зрозуміли цю систему. Спершу ми зробили афіші з новою структурою. Вони є в університеті з початку лютого. Також повідомили про зміни на фейсбук-сторінці УКУ і в загальній університетській розсилці. А ще завантажили у мережу презентацію нової структури, яку міг переглянути кожен охочий і поставити свої запитання чи внести пропозиції.

Комісія з реструктуризації на основі запитів від студентів мала винести питання чи пропозиції до нової структури. Було важливо, щоб вони були опрацьовані до запуску системи.

В особистих розмовах зі студентами я чув два варіанти. Одні студенти казали, що їм нічого не зрозуміло, але коли я запитував, чи вони читали інформацію про нововведення, то відповідь була: «Ну я переглянув афішу, там наче буде уряд і парламент». Інші студенти відповідали: «Коли перечитати всю інформацію, то все ясно». І це найбільше тішило, що те, як ми описали нову структуру, є зрозумілим для самих студентів.

Які питання виникали у студентів до запуску нової структури?

Найбільше цікавило, як координатор студентських організацій має працювати з цими організаціями і як вирішити питання завеликої кількості заходів в УКУ за один день. Важливо, щоб студентське самоврядування не продукувало забагато на один день, тому, щоб вирішити цю проблему, ми плануємо запустити онлайн-календар, де було б записано всі події.

уку 2

На які практики орієнтувалися при реформуванні студентського самоврядування?

Такої системи немає в Україні, але мені імпонує студентське самоврядування Києво-Могилянської академії. У них подібна структура, тому ми вирішили частину їх досвіду запозичити, як от виконавчу структуру і поділ відповідальності в студентському самоврядуванні.

Щодо закордонних практик, то цікавим є досвід Канади, де студентські асоціації складаються з п’яти людей. Решта – відділи. Ми теж вирішили, що членів уряду буде всього сім, таким чином їх відповідальність за роботу збільшується, але також є можливість дискутувати. Ухвалюючи рішення, завжди формується більшість. Така ж схема є в англійському студентському парламенті, коли всі рівноправні.

Що в найближчих планах?

До травня ми плануємо зареєструвати всі студентські організації та перевести повний ребрендинг студентського самоврядування. Також сподіваюся, що нам вдасться запровадити членські внески, щоб не потребувати коштів від університету і самотужки забезпечувати свою діяльність.

Наступним кроком буде активний розвиток маркетингу, тобто забезпечувати фінансову стабільність студентського самоврядування через продаж власної продукції. Така практика успішно діє у американських і європейських університетах.

Що порадите своїм колегам з інших вишів?

По-перше, треба не забувати, що ми працюємо для студентів, а по-друге, не піддаватися на стереотипи, що самоврядування – це перший крок до політики.

Також нам треба будувати моделі, якими можна організувати роботу студентів, залучати їх до різних ініціатив. Проблема у тому, що часто самоврядування працює або саме на себе, або на ректорат. Особливо популярною така практика є в державних університетах. Тоді проекти орієнтується не на те, яку користь вони дадуть студентам, а на те, які звітні фото будуть після них.

Фото: Михайло Шелемба.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus