Елізабет Гілберт про хобі, роботу, кар’єру й покликання

гілберт

Елізабет Гілберт, американська письменниця й авторка бестселера «Їсти, молитися, кохати» опублікувала на своїй Фейсбук-сторінці пост, у якому поділилася важливістю розмежування понять «хобі», «робота», «кар’єра» і «покликання».

На думку Ліз, розуміння чіткого визначення кожного з цих чотирьох пунктів дає відповідь на найважливіше запитання: «Що ти робиш зі своїм життям?» А ще дозволяє уникнути болю й заплутаності, з якою стикаються люди, які хочуть спланувати власне життя.
Ми публікуємо переклад основних тези авторки.

Хобі

Даючи визначення цьому поняттю, авторка пише про хобі як про щось, що людина робить задля задоволення, відпочинку, відволікання уваги чи з помірної цікавості. Хобі – це те, чим ви займаєтесь у вільний час. Воно може приходити та йти з вашого життя – ви можете займатися якоюсь справою певний час, а потім перейти до чогось нового. Ліз походить з родини, члени якої завжди мали власні сфери інтересів, а сама Ліз своїми хобі називає садівництво, караоке та створення колажів. Вона наголошує на принципі, що ставлення до цих занять має бути грайливим, сама концепція має вас розслабляти.

Іноді ви можете щось заробити на своєму хобі, але це не головне. Хобі важливе, бо нагадує нам, що не все у цьому світі обертається навколо продуктивності, ефективності, прибутків та долі. Нагадує, що ми не просто раби капіталістичної системи чи власних амбіцій. Ви не зобов’язані мати хобі, але це ж так класно! Навіть саме слово надзвичайно миле і нічим не загрожує, тому підіть і здобудьте собі одне, переконує авторка. Вам нічого втрачати, і воно вочевидь зробить вас щасливішим, а ваші бабусі і дідусі це тільки схвалять.

Реклама

Робота

книжкаЕлізабет Гілберт
«Їсти, молитися, кохати»

Якщо тільки ви не є власником якогось траст-фонду, якщо не виграли у лотерею чи маєте того, хто повністю вас забезпечує, – вам потрібна робота. Хоча навіть і в протилежному випадку вона вам потрібна – це спосіб доглянути за собою в цьому житті. Навіть опублікувавши три книги, авторка не відмовилася від постійної роботи, оскільки не хотіла накладати на свою творчість відповідальність за оплату свого життя.

Однак, наголошує вона, потрібно добре розуміти одну річ: робота не має бути надзвичайною. Робота може бути нудною та навіть «недостойною» вас. Хай там як, вам не потрібно любити свою роботу, вам лише потрібно мати її та виконувати з гідністю. Робота не повинна реалізовувати потенціал вашої душі. Звичайно, якщо ви ненавидите свою роботу, варто пошукати іншу, але спробуйте подивитись і на ваше сьогоднішнє заняття з філософської точки зору – ви доглядаєте за собою, підтримуєте родину, відкладаєте на щось важливе, сплачуєте борги – список причин, через які варто залишатися навіть на поганій роботі, можна продовжити.

Не судіть себе за свою роботу і не будьте снобом щодо занять інших людей, адже всі ми існуємо в матеріальному світі і маємо робити щось за гроші. Тож робіть те, що треба зробити, забирайте свою платню і живіть решту свого часу так, як захочеться. Ваша робота не має бути визначенням вашого життя, ви можете робити це, виходячи з глибин власної уяви. Робота вкрай важлива, але не перетворюйте її на своє життя. Це лише робота – дуже важлива і водночас не така вже й важлива річ.

Liz Gilbert

Кар’єра

Якщо робота – це щось, що ми робимо за гроші, кар’єра будується роками з енергією, пристрастю, відданістю й відчуттям захоплення. Кар’єра являє собою величезну інвестицію, потребує амбіцій, стратегії та метушливої діяльності. Ваша кар’єра – це ваші стосунки зі світом. Даючи визначення власній кар’єрі (письменниці), Ліз наводить приклади зі своєї професійної діяльності, як-от: вона повинна весь час зважати на критичну оцінку своїх праць, на продаж книжок, на дедлайни, з повагою ставитися до своїх контактів і контрактів, бо інакше ризикує втратити власну кар’єру.

Однак, незважаючи на те, що мати цю штуку добре, якщо вам цього хочеться, ви не повинні мати кар’єру. Немає нічого поганого у тому, щоб прожити життя, маючи роботу та насолоджуючись хобі та ніколи не збудувавши кар’єри. Кар’єра – це вибір, тож якщо вже ви його робите, вам має дійсно подобатися те, чим ви займаєтеся, бо інакше це буде просто виснажливим марафоном.

Однак найбільш важливим у своєму житті Ліз вважає…

Покликання

Як стає ясно вже з самої етимології слова (англійське «vocation» від латинського «vocare» − «кликати»), покликання – це заклик, що йде із самого Всесвіту і комунікує через томління вашої душі. Якщо кар’єра – це ваші стосунки зі світом, то покликання – ваші стосунки з Богом. І якщо у професійній кар’єрі вас можуть звільнити, ви ніколи не звільнитеся від вашого покликання. Своє ставлення до покликання писати (на відміну від кар’єри письменниці, яка залежить від стосунків з іншими людьми) Ліз характеризує таким чином: мені дійсно начхати, що світ подумає про мене. «Видавництва можуть щезнути, а книжки морально застаріти, та я все одно буду письменницею – тому що це моє покликання. Це моя угода з Богом», − пише вона.

Водночас Ліз застерігає від намагань зробити із покликання кар’єру, особливо коли кар’єра змушує нас приймати рішення, які можуть нашкодити покликанню (наводить приклад кар’єри Емі Вайнхаус). Як же знайти власне покликання? Ним може бути будь-що, що повертає вас до життя та змушує почуватися так, ніби душа оживає під дією певної мети. Займатися своїм шлюбом може бути вашим покликанням. Навідуватися до стареньких сусідів теж може бути покликанням. Пошук світла, миру та сенсу може бути покликанням.

гілберт

Прощення може бути покликанням. Авторка розповідає про Брата Лоуренса − монаха з далекого 17-го століття, який пропрацював усе своє життя миючи посуд у монастирі (це була його робота) і чиїм покликанням було бачити Бога у всіх і всьому (люди з різних куточків світу приїздили подивитися на те, як Брат Лоуренс миє тарілки і випромінює любов кожним своїм вчинком). Католицька церква вчить, що найчистішим покликанням людини є любов. Покликання є найвищим виявом вашої людської мети, тому ви маєте ставитися до нього із глибокою повагою. Ви можете попросити Всесвіт привести вас до вашого покликання, проте мусите дуже уважно слідкувати за всіма натяками та знаками, якими вас направлятимуть. Не буває замалого натяку, так як і не буває неважливого покликання.

Що оживляє твою душу? Що заставляє відчувати себе не просто живою лялькою, що багато працює, оплачує рахунки і чекає на смерть? Не можна бути лінивим або привілейованим, або апатичним, або фаталістичним, або проводити розрахунки стосовно свого покликання. Останнє стане ясним для тебе тоді, коли ти будеш уважним до своїх відчуттів, душі і до того, що в цьому світі викликає твою любов або ненависть. Натяки на твоє покликання виражають себе через твої таланти, смаки, пристрасті та зацікавлення. Твоє покликання закликає до тебе навіть тоді, коли тобі не чутно. І коли ти приймеш своє покликання та присвятиш себе йому, твій розум стане спокійнішим місцем. Коли ти приймеш божественне запрошення, станеш сильнішим і знатимеш, що все буде добре.

Підсумовуючи, Елізабет Гілберт пише про те, що ми часто шукаємо сенс життя, не розуміючи значення цих слів і що від нас вимагається в кожному випадку. Ми переймаємося соціальним статусом і особистісним ростом, та забуваємо насолоджуватися якимось милим хобі. Або ж робимо помилку, намагаючись зробити з якогось милого хобі роботу, кар’єру чи покликання. Або ж настільки соромимося своєї роботи, що забуваємо бути вдячними за те, що в нас взагалі є робота – і це тільки породжує дужчу тривогу і заплутаність, що в свою чергу відволікає від приділення належної уваги нашому покликанню, отриманню насолоди від наших хобі чи плануванню кар’єри.

Ми живемо у реальному світі, наповненому конкретними зобов’язаннями, але в нас є душі, що також потребують уваги та піклування. І ми можемо реалізовувати наші життєві амбіції та задоволення (хобі, роботи, кар’єри), не занедбуючи своїх містичних, потойбічних, прекрасних і часто непрактичних покликань. Важливим є тверезо, обережно й достатньо уважно поставитися до того, що ви робите зі своїм життям, і знати, про що саме йдеться. Відповісти на це запитання непросто, проте розуміння й повага до цих чотирьох різних слів можуть стати початком.

Фото: tedconfblog, соцмережі.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus