Гендерні стереотипи в IT: що заважає дівчатам кодити?

дівчина

Зі стрімким розвитком українського IT-сектору потреба у кваліфікованих спеціалістах, зокрема програмістах, росте. Чи потрібно збільшувати їхню кількість за рахунок жінок? Відповідь – так! Дівчатам не тільки можна, а й треба вчитися кодити! Проаналізували американський досвід популяризації програмування серед жінок і розповідаємо, чому його варто застосувати в Україні.

Проблема – у головах

І в Сполучених Штатах, і в Україні світ програмістів переважно чоловічий. У 2015 році в українських IT-компаніях лише 14% становили жінки (у 2011 році – 7%). При цьому жінки надають перевагу посадам у рекрутингу, менеджменті, клієнтській підтримці, тестуванні програмного забезпечення та інших навколотехнічних сферах. І лише 2,62% жінок мають справу з програмуванням.

Негативний вплив суспільства, стереотипи, які з дитинства заважають дівчатам сформувати здоровий інтерес до технічних професій, – одні з основних причин, чому вони оминають IT-сектор. Батьки нав’язують дочкам гендерно-специфічні іграшки, купуючи Барбі замість конструктора. Комп’ютерні ігри також більше відповідають смакам хлопчачої аудиторії.

Впродовж шкільних років тиск зі сторони вчителів та однолітків поступово направляє дівчат подалі від технічних спеціальностей – вчителі математики схильні набагато більше уваги на заняттях приділяти хлопчикам. А у старших класах дівчат, які захоплюються точними науками, часто окреслюють словом geek (зануда, ботан). До прикладу, слоган серіалу «Теорія Великого вибуху» – Smart Is the New Sexy.

Хлопці-гіки зі своєю одержимістю коміксами та науковими експериментами викликають у глядачів сміх та симпатію, що не можна сказати про жіночі образи. Емі (типовий geek) цькували у школі, тож вона сховалася за любов’ю до біології. Її образ жінки-науковця – стереотипний: з одного боку, інтелектуальний, з іншого – асексуальний, позбавлений смаку і привабливості. Такі фактори негативно впливають на бажання жінки отримати технічну освіту.

Senior Force.com Developer у GeneCloud Софіко Качмар також вказує на проблему ментальності: «В нас закладено, що дівчата сидять вдома, готують їсти чи вивчають простіші професії, наприклад, стають клерками. Відповідно, менше дівчат вчиться на складніших спеціальностях, зокрема прикладній математиці. Ну і треба бути більш наполегливими, впевненими в собі, чого деяким бракує».

Керуючий директор Luxoft Ukraine Олександра Альхімович називає ментальність українських жінок все ще пострадянською: «Необхідно зробити невеликий екскурс в історію. Українська сучасна жінка – це пострадянська жінка. У той час, коли на Заході жінки боролись за свої права, радянські жінки покірливо стояли біля станків. Вони слідували образу жінки-солдата, яка готова стати в ряди воїнів зі зброєю в руках. Навіть Батьківщину зображували як жінку з автоматом і снопом пшениці. Такий образ вплинув на самосприйняття сучасних жінок, які виховувались у пострадянських сім’ях. Вони занадто скромні, мають завищені вимоги до себе і страх продемонструвати здібності та результати перед керівництвом. Це все заважає добиватись гідного визнання і будувати кар’єру. І стосується усіх сфер професійної діяльності, не тільки програмування».

ноут

Реклама

Чому дівчатам варто ставати програмістами?

Жіночий стиль вирішення проблем відрізняється від чоловічого і дозволяє поглянути на проблему з іншої точки зору. «Часом у мене виникають дискусії, де я виступаю за чистоту коду, за те, щоб все було відформатовано, читабельно, і щоб можна це було перевикористати, в той час як мій колега налаштований на те, щоб скоріше завершити завдання і приступити до іншого. Оскільки ми співпрацюємо, пробуємо знайти баланс. Все ж таки у дівчат є прагнення до перфекціонізму», – пояснює Софіко Качмар, Senior Force.com Developer у GeneCloud.

Згідно з дослідженням консалтингової компанії McKinsey & Company, компанії з найбільшим представництвом жінок у керівництві демонструють на 41 % більший дохід на акціонерний капітал та на 56 % кращі результати операційної діяльності, ніж компанії, де в менеджменті працюють лише чоловіки. Це та інші дослідження дали змогу Національному центру жінок в інформаційних технологіях (NCWIT) говорити про беззаперечну перевагу диверсифікованих команд.

В будь-якому разі, в Україні галузь IT щорічно зростає в середньому на 25 %, а її експортна доля вийшла на третє місце після товарів агросектору та металургії. Нестача кваліфікованих IT-спеціалістів скоро стане відчутною, і залучати більше жінок – одне з вирішень.

Behind of woman gesturing

Як проблему вирішують у США?

У США про це заговорили більше 10 років тому, коли кількість технічних дипломів, яку отримували жінки, стала різко зменшуватися. Порівняно з 35% випускниць технічних спеціальностей у 1985 році їхня кількість на 2010 рік ледве сягала 18 %. Тому американські неприбуткові організації, компанії та уряд поставили за мету скоротити розрив між потребою в IT-спеціалістах та їхньою наявністю, відновлюючи інтерес жінок до технічних професій.

До прикладу, організація Girls Who Code створила Summer Immersion Program – безкоштовну літню програму для дівчат 10-11 класу, що знайомить їх з основами програмування. Навчання відбувається під керівництвом провідних спеціалістів, які стають для дівчат рольовими моделями та менторами, надихають. Учасниці відвідують офіси Twitter, Facebook, Foursquare, AT&T.

Почавши з 20 дівчат у 2012 році, програма виросла до 1200 у 2015 році. За 3 роки її закінчили 10 тис. жінок, 90% з яких вступили до вишів за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Частина випускниць встигла пройти стажування і була зарахована до лав Google, Microsoft, Twitter та Facebook. Одна з причин успіху програми – відсутність атмосфери конкуренції, малі навчальні групи і зосередженість на процесі, а не результатах.

Інша ініціатива – неприбуткова організація Code.org – за допомогою онлайн та живих уроків пропагує вивчення комп’ютерних наук у школах, зокрема дівчатами та студентами різних етнічних меншин. З 6 млн учнів, що зареєструвались на платформі впродовж 2014-2015 року, 43% – жіночої статі.

Водночас з’являються організації, які надихають дорослу жіночу аудиторію на побудову кар’єри в технічних спеціальностях: Women Who Code (WWCode), Women in Tech Campaign, The Grace Hopper Celebration of Women in Computing.

Working in a bed

А що ж Україна?

«Необхідний комплексний підхід – зміна сприйняття жінки-професіонала у суспільстві й популяризація технічних спеціальностей одночасно. В Україні потрібні ініціативи, які б допомогли підвищити самооцінку жінок, донести до них, що у бізнесі немає статі, а рівень інтелекту чоловіків і жінок не відрізняється. Тоді програмування перестане бути чоловічою професією», – говорить Олександра Альхімович, Керуючий директор Luxoft Ukraine.

Операційний директор ІТ-компанії JBS Ukraine Анна Тищенко вважає місією IT-компаній розвінчувати міф про те, що це нудна професія, адже сьогодні програми досягають максимальної присутності у нашому житті – починаючи з процесу купівлі продуктів у супермаркеті та замовлення авіаквитків та закінчуючи дистанційним управлінням будинками.

Наразі усі ці стереотипи можна надломити лише спільними зусиллями бізнесу, навчальних закладів, урядових та громадських організацій.

Єдине – усе вищеперераховане неважливо, поки не буде зроблений перший крок. Більшість експертів та програмістів, з якими поспілкувався «Студвей», переконані – оскільки українських жінок не цікавить IT, не треба їх туди тягнути за вуха. І загалом, що проблеми немає. Тим часом на Гарвардський курс з основ програмування від Prometheus зареєструвалося 35% жінок, що як мінімум говорить про їхню високу зацікавленість тематикою.

Що ж заважає їм стати програмістами? У США найкращі результати демонструють програми, що залучають дівчат шкільного віку, бо так вони допомагають їм подолати страхи та гендерні стереотипи ще в дитинстві. В Україні поки що таких програм не існує, і не дивно. Адже перед тим, як вирішити проблему, її потрібно визнати.

Фото: sitebuilderreport.com/stock-up

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus