Реалії французької освіти: навчальний процес

дівчина

Я вже розповіла про те, як потрапила за обміном у Францію та які умови життя і навчання мене тут спіткали. У продовженні розкажу, наскільки навчальний процес у моєму французькому виші відрізняється від досвіду в Україні.

Наприклад, тут у мене було всього 7 предметів за семестр, включно з англійською та додатковим заняттям. Наскільки мені відомо, на інших факультетах так само 7-9 предметів, залежно від спеціальності та року навчання. В Україні ж годі й рахувати.

Розклад

Пари мають абсолютно різну тривалість, від години до трьох з половиною. Відповідно, розклад теж плаваючий, може змінитися вранці (одного разу я так пропустила пару), але це відбувається не надто часто. Проте кожного дня з 12.00 ми маємо мінімум півтори години на обід і особисто мені така система подобається більше, ніж в Києві, де пари закінчувалися лише о 14.00 і можливості нормально поїсти від ранку не було. Але якщо не враховувати обід, то загалом розклад в Україні краще, бо за тиждень другий ти запам’ятовуєш, які пари в яких аудиторіях і не витрачаєш зайвого часу на перевірку та щотижневе планування.

Реклама

Особиста сторінка

Кожен студент має свою сторінку, де знаходиться університетська поштова скринька, розклад, особиста інформація, оцінки за контрольні, матеріали по курсу, минулорічні іспити і таке інше. Спочатку я була спантеличена появою чергової поштової скриньки, але саме вона дає можливість безкоштовного доступу до деяких платних програм та додатків.

робоче місце

Обсяг матеріалу

Мало того, що предметів менше, ніж у мене на факультеті вдома, їх ще й дають з дуже низькою інтенсивністю. З одного боку це ніби недолік, але насправді більше перевага, адже є час подумати та усвідомити ті чи інші речі, що для математичних дисциплін дуже важливо.

Іспити

У той же час на контрольних чи іспитах часу подумати взагалі немає, все потрібно знати чи не ідеально. В один день запросто може бути два іспити і я вже мовчу, що вони кожного дня, але в середньому іспит триває дві години і, якщо чесно, то по українським міркам це більше контрольна, бо взагалі не виноситься теорія. Так само немає жодних колоквіумів чи чогось подібного. Максимум, це на якійсь самостійній сформулювати одне означення чи коротке формулювання теореми, в той час як вдома на п’ять вимагають знання всього конспекту з доведеннями, а якщо ти знаєш «лише» означення – то це трійка.

Завдання завжди у всіх однакові. Я впевнена, що кожен український студент хоча б раз в житті стикався з тим, що чийсь варіант був простіший чи краще викладений на лекціях і т.д. Можливо, в таких дрібницях і проявляється славнозвісна французька рівність. Усних іспитів немає, всі роботи перевіряються анонімно та виглядають отак:

Реалії_французької_освіти_фото11З одного боку, це добре, що викладач оцінює об’єктивно, однак не завжди письмова робота в повній мірі відображає знання студента.

Списування

Списувати категорично заборонено. Якщо тебе помітили – виключення з університету та заборона складати будь-які іспити протягом п’яти років (навіть на водійські права). Викладачі навіть не надто суворо слідкують, так як розуміють рівень свідомості студентів. Однак дехто все-таки примудряється обмінюватися чернетками, хоча, звісно, це лише одиниці і я скажу більше, ніхто з моїх українських друзів такого у Франції не бачив. Тому мені дуже «пощастило» натрапити на таких одногрупників.

Стипендії і система оцінювання

Стипендії у Франції мають тільки ті, чиї батьки погано забезпечені. Щоб закінчити навчальний рік потрібно мати середній бал мінімум 10 з 20. Система оцінювання тут більше схожа на нашу шкільну, ніж на університетську. За кожну контрольну, іспит чи самостійну роботу можна набрати 20 балів. Однак в кожного предмету є свій коефіцієнт. Це працює приблизно так. Нехай є три предмети з коефіцієнтами 3, 4, 5 і студент має бали 13, 10, 6 відповідно. Тоді середній бал вираховується отак: (13*3+10*4+6*5)/(3+4+5)=9. Насправді 10 з 20 – це всього половина, але 20 ставлять вкрай рідко. Мати середній бал 13-14 вважається дуже добре.

Домашнє завдання

Для багатьох це прозвучить дуже дивно, але найбільший недолік французької освіти – це відсутність домашнього завдання. Можливо, на інших спеціальностях це не так страшно, але математика вимагає практики. Знайти щось аналогічне в інших джерелах нереально складно, в бібліотеці майже немає необхідної математичної літератури. Я підходила до викладачів, аби попросити додаткові задачі перед іспитами і навіть не всі мені їх дали.

На парах всі завдання вирішуються на дошці, а студенти напрочуд пасивні. Тобто коли викладач щось запитує – всі мовчать, немає віддачі. Лише один викладач чекав поки більшість вирішить, давав ідеї до певних кроків і таким чином змушував думати. Якщо в Києві після 2 практичних занять підряд мій мозок просто розривався, то тут 3 години практики навіть не відчуваються.

робоче місце

Бюрократія

Французька система надзвичайно бюрократична. Коли я приїхала, мені видали список необхідних документів, які я маю оформити, і цей список займав 2 сторінки А4 дрібним шрифтом. Але виявилося, що зробити все це набагато простіше, ніж зібрати комплект з 6 папірців для індивідуального плану, котрий я робила перед від’їздом у своєму університеті. А все тому, що ставлення до студента зовсім інакше.

Ставлення до студента

Адміністрація відкрита кожного дня з 8 до 17 і готова відповісти на будь-яке запитання, яким би дурним воно не було. Якщо тобі кудись треба сходити, вони дадуть план, намалюють та пояснять, а інколи ще й проведуть. Є спеціальні працівники, котрі допомагають заповнювати ті чи інші форми. Так само з кожним викладачем можна домовитися про зустріч і запитати все, що не зрозумів. Одним словом всюди до студента відносяться з повагою та намагаються забезпечити комфортне навчання. Цього дуже не вистачає в нашому КНУ. Одна думка про зустріч з адміністрацією приводить в жах, а про сам процес я взагалі мовчу.

Курси для душі

Багато уваги приділяють всебічному розвитку. Є різноманітні гуртки, заходи, свята, спортивні секції. Сама програма передбачає одне заняття за вибором на семестр, кожного семестру нове. Список можливих варіантів дуже великий. Чого там тільки немає: спорт, театр, кіно, мови, точні науки, мистецтвознавство, соціальні науки і т.д. Такі курси розвивають та допомагають зрозуміти, чи правильно ти обрав свій напрям.

Також є безкоштовні мовні курси, причому з носіями мови. Я, наприклад, цього семестру ходила на англійську, яку у мене проводили по черзі англійка та американка – було дуже цікаво порівнювати їхні акценти. І ще я здійснила свою давню мрію і почала вивчати італійську. Всього різних мов, котрі можна вивчити, аж 9: французька (як іноземна), англійська, російська, німецька, італійська, іспанська, корейська, китайська та японська.

Реалії_французької_освіти_фото12Також майже кожні вихідні організовують певні види дозвілля для студентів. Так ми з подругою вже каталися безкоштовно на велосипедах та ковзанах. І якщо оренда велосипеда коштує 3 євро на день, то ковзани 15 євро за 2 години і самі б ми, певно, ніколи не вибралися.

Реалії_французької_освіти_фото14Якщо тобі сподобався текст, але ти не читав його першої частини, в якій розповідається про якісь бібліотек, умови життя в гуртожитку та місті загалом, – обов’язково радимо з нею ознайомитися.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus