Еразмус +: як поїхати за обміном у європейський університет

дівчина

Я завжди вважала, що отримати стипендію на навчання за кордоном реально. Коли з першої спроби у мене не вийшло, проаналізувала свої слабкі сторони, допрацювала недопрацьоване, і одного вечора таки отримала коротке повідомлення з університету: «Вітаємо…». Для всіх, хто цікавиться такими можливостями, розповідаю, як з першого разу стати учасником програми кредитної мобільності Еразмус +.

З чого почати?

Спочатку дізнайся, чи входить твій український університет у перелік тих, які виграли проекти на організацію міжнародної кредитної мобільності за обміном. В Інтернеті не завжди можна знайти найсвіжішу інформацію, тож найкращий спосіб – підійти у міжнародний відділ твого ВНЗ і просто запитати. Якщо виш у перелік входить, то він має свій список європейських партнерських університетів із доступними спеціальностями та визначеною кількістю студентів на кожен семестр. Обери бажаний виш і програму.

Відбір проходить у кілька етапів: аплікація та перша селекція, співбесіда та номінація і остаточне затвердження у партнерському університеті.

Реклама

Етап 1. Аплікація

Аплікація – це найголовніша частина, з якої одразу видно, чи сильний ти кандидат. Саме тому не завжди міжнародні програми передбачають інтерв’ю. Адже якщо ти не в змозі підготувати якісний пакет документів та вразити одразу, шансу змінити думку про себе на інтерв’ю уже не буде. У випадку Еразмусу маєш аж два таких шанси.

роботаПакет документів на кредитну мобільність передбачає:

  • Академічний транскрипт. Оцінки мають велике значення, але не вирішальне. Середній бал нижче 85 значно знизить шанси на проходження на другий етап.
  • Мотиваційний лист. Постався до цього серйозно – це шанс подати інформацію про себе так, як тобі вигідно (але правдиво). Навіть у випадку слабких оцінок грамотна аргументація може виставити на перший план інші сильні сторони. Вкладись у 500 слів, пиши конкретно, бери якістю, а не кількістю. Пам’ятай – твій лист і після номінації читатимуть у партнерському університеті, де звертають увагу на академічну структуру листа, граматику та відсутність «води».
  • Список обраних предметів у закордонному виші. Університети мають на своїх сайтах перелік предметів, які пропонувалися для вивчення іноземним студентам у попередньому навчальному році. З них доведеться обирати ті, які ти хотів би вивчати. Журі звертає на це увагу – обирай предмети обдумано, щоб вони були між собою пов’язані та мали відношення до твоєї спеціальності. Можеш вибрати все, що подобається, але на кожен вибір підготуй переконливу аргументацію. Раджу зробити це з самого початку і відвести цьому кілька речень у листі. При цьому немає ніяких гарантій, що ці предмети будуть доступні у бажаний період мобільності. Остаточно це вже буде вирішуватися тільки після номінації – напряму з європейським університетом. Тоді список можна взагалі змінити повністю. Зазвичай, всі предмети так і залишаються, якщо ти сам цього хочеш.

Ці три пункти основні і треба викластися по максимуму. Високі оцінки свідчать, що ти зможеш навчатися за кордоном, мотиваційний лист – чого ти хочеш, а список предметів – знаєш, чого очікуєш від навчання у виші.

  • Наукова діяльність. Це окремий пункт в аплікації, де від тебе хочуть почути про академічні досягнення поза межами аудиторії. Великим плюсом стануть твої публікації (будь-які), участь в олімпіадах, конференціях тощо. Якщо досягнень не багато, то акцент можна зробити на курсовій чи будь-якій іншій науковій роботі (якщо вона дійсно успішна). Розумно пов’язуй її тему з обраними предметами/спеціальністю. Розкажи, як твій науковий керівник виділив її серед інших. У крайньому разі поясни, що тебе зацікавили вже вивчені предмети і ти хочеш копнути глибше у партнерському університеті. Це найпростіше, але не менш дієве.
    Можеш зробити і такий хід: обраний університет оголосив про проведення конференції, яка збігається з терміном мобільності, і ти хотів би долучитися. З чогось треба ж починати.
  • Соціальна активність. Студентська чи громадська заангажованість підтверджує набір лідерських навичок, вміння студента правильно планувати свій час, бажання робити щось корисне для середовища, у якому він живе. Важливий не перелік популярних студентських організацій, де ти бував кілька разів на зборах, а конкретні проекти, де відчутна саме твоя участь. Ти староста? Був волонтером на кількох заходах? Працював? Розкажи, чому тебе це навчило, і чому набуті якості будуть корисними під час навчання за кордоном. Все ж про організацію вечірок чи інші види волонтерства, які важко переконливо аргументувати, краще не згадувати. Знайди цікаві тобі студентські чи молодіжні організації/проекти у обраному університеті і розкажи, чому хотів би долучитися. Бажання не лише навчатися, а й вести активне соціальне життя там обов’язково виділить тебе серед інших. Отже, у мотиваційному листі уміло міксуй інформацію про свої здібності, здобутки і волонтерство із тим, чого хочеш від навчання за кордоном.

workingПакет документів на кредитну мобільність не передбачає:

  • Рекомендаційний лист. Програма мобільності зазвичай цього не вимагає, але будь готовим після номінації надати координати людини, яка зможе дати хорошу рекомендацію, усну. Це повинна бути людина з твого академічного середовища (викладач-професор).
  • Сертифікат на знання іноземної мови. Офіційний сертифікат типу DAF/TOEFL теж не є обов’язковим. Достатньо надати окрему університетську довідку з оцінками з іноземної мови.

Етап 2. Співбесіда

Її проводить університетське журі. У моєму випадку, це було двоє запрошених викладачів польських університетів, по представнику з міжнародного відділу та студентської колегії. Насправді, все, що тобі треба – переконати журі, що ти знаєш, заради чого туди їдеш, чому тобі це підходить і яким чином ти це використаєш, коли повернешся додому. Приходь із хорошим настроєм, добре підготуйся та говори впевнено – і все вийде.

Якщо буде можливість вибору, то іди першим. Співбесіди короткі, але оскільки кандидатів багато, процес затягується на цілий день. Журі стомлюється і під кінець вразити його важче.

Етап 3. Номінація

Остаточне затвердження відбувається вже в партнерському університеті, з чим, зазвичай, проблем не виникає. Але бувають і прикрі винятки – відмовити можуть через недостатній рівень іноземної мови або слабку аплікацію. Не створюй додаткових проблем і всі папери за кордон пересилай вчасно.

Рекомендації з особистого досвіду:

  • Не бійся обирати найсильніші університети та нові для тебе предмети.
  • Дізнайся все про університет – сайти, блоги, соцмережі, спілкування зі студентами. Більше зрозумієш сам, заради чого туди їдеш, і краще напишеш про це у аплікації.
  • Не обдурюй – висвітлюй свої сильні сторони або ж працюй над тим, чого тобі не вистачає.
  • Не дублюй одну і ту ж інформацію у всіх пунктах аплікації, пиши так, щоб факти доповнювали один одного.
  • Не відкладай аплікаційний пакет на останній день.
  • Стався до цього серйозно, але без фанатизму.

Незалежно від кінцевого результату, податися на обмін – це свого роду тренування, корисне для кожного студента. Допомагає зрозуміти, чого хочеш, що цікаво і над чим варто працювати. А сама мобільність стає перевіркою – чи дійсно те, чого ти так прагнув, твоє. Поїхати вже цієї весни простіше, ніж здається!

Фото: sitebuilderreport.com/stock-up

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus