Три еко-ідеї для киян

Як самостійно зменшити забруднення навколишнього середовища

Як самостійно зменшити забруднення навколишнього середовища

Як тільки вирішуєш змінити звичний споживацький спосіб життя на більш свідомий, виявляєш море проблем: не знаєш, куди відносити сортоване сміття, чим замінити пластик та що робити зі старими речами. Розповідаємо, як зробити перші кроки на шляху до порятунку світу, навіть якщо живеш у місті-мільйоннику, яке не сильно дбає про своє екологічне здоров’я.

Менше поліетилену

Перші пластикові сумки з’явилися у 50-х роках у США завдяки шведу Стену Густаву Туліну – це були складні конструкції з основи і ручок, виготовлених окремо. А вже наступного десятиріччя він запропонував шведській компанії Celloplast виготовляти повністю пластикові пакети, до яких ми звикли. Через 20 років «кульочок» став звичним предметом побуту в кожній розвиненій країні світу.

Наразі поліетиленовий пакет настільки поширений, що навіть у Книзі рекордів Гіннеса його називають найбільш уживаним споживчим продуктом у світі. Але цей рекорд не викликає радощів: наприклад, в Італії пластикові пакети заборонено використовувати у магазинах з 2011 року. Найсерйозніше до справи підійшли в Африці. У Танзанії, дві третини населення якої щоденно витрачають не більше $1,25, штраф за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів – $2000. Як альтернатива – рік у в’язниці. Кенія зайшла ще далі: штраф $40000 і 4 роки позбавлення волі.

Кожна фраза «Кульочок треба?» забиває цвях у стан планети – в океани щорічно потрапляє від чотирьох до тринадцяти мільйонів тонн пластику. На його розклад треба 100 років – тобто жоден пластиковий пакет, створений людством, ще не розклався.

Як сортувати сміттяВ ЄС діють директиви 2008/98/ЄС «Про відходи та скасування деяких Директив» та 94/62/ЄС «Про обгортку та відходи пакування», що мають на меті зниження негативного впливу відходів упакування й регулюють їхню утилізацію. В Україні подібні закони лише розробляють. Наприклад, КМДА підтримала петицію про заборону пластикових пакетів, але для впровадження змін потрібно провести довгу законодавчу процедуру. А що ж робити, поки цього не сталося?

Варіант простий, корисний і красивий – еко-сумки й авоськи. Настя Волошина займається дизайном еко-сумок, пеналів з бавовни, косметичок і футлярів для кариматів. Малює вона з дитинства, тож мамина подруга запропонувала їй малювати ще й на одязі. Приблизно в той період родина дівчини вирішила більше використовувати екологічну обгортку, картон, папір, екоторбинки: «У якийсь момент ми вирішили, що час робити щось із пакетом з пакетами».

Тож Настя почала малювати на екосумках, а з часом завела сторінки в соцмережах. Згодом з’явилися клієнти.

Дівчина обирає тільки натуральні тканини та безпечні фарби, які можна прати, а сам виріб шиє її знайома з бавовни, тож замовити можна фактично будь-що.

На думку Насті, наразі про прихильників свідомого споживання знають більше, ніж раніше – стало більше помітних спільнот. «Екологічна криза зумовлена не природними змінами клімату, а нашою щоденною діяльністю й несвідомим ставленням до ресурсів. Щоб вирішити проблему, починати треба зі своєї домівки: сортувати сміття, купити горнятко для кави, користуватися екоторбинками замість пакетів, врешті решт. Зараз бути екосвідомим стає не просто необхідно, а й модно. І така мода не може не тішити», – додає дівчина.

Реклама

Посортував – віднеси у правильне місце

Як сортувати сміттяВідповідно до ЗУ «Про відходи», з 2018 року сміття повинні сортувати всі – тобто вже півроку ми мали б сортувати й викидати його до спеціальних контейнерів. В реальності ніхто не контролює виконання закону, тож відходи все ще не розділені, а смітники все ще не пристосовані до екологічних нововведень.

Не варто сподіватися, що люб’язно розсортоване сміття, яке ти залишив біля звичайного контейнера, покладуть окремо й відправлять до переробного раю – і відсортовані, і невідсортовані відходи сміттєвоз наразі зсипає разом і везе на один завод. Звісно, так трапляється не завжди, але краще перестрахуватися і здавати відсортоване сміття у спеціальних пунктах.

Наприклад, у пунктах організації «Україна без сміття». У Києві їхніх сортувальних станцій кілька, нещодавно відкрилася нова біля станції метро Деміївська. Там є десятки контейнерів, куди можна здати й різні види паперу, і тару, і стару електроніку, і предмети побуту, а також віддати вже ношені речі на благодійність. Ще один великий плюс цих сортувальних станцій – працівник, що проконсультує і не дозволить заплутатися й скинути все до однієї купи.

Інші точки приймання відсортованого сміття можна знайти на карті.

Коли шафа не закривається

Крім відходів і пластику є ще одна проблема – одяг. Не всі колекції розкуповують, але нові все одно випускають щосезону – це ж бізнес. Деякі бренди переробляють вживану тканину – наприклад, H&M. Але той же H&M спалює тонни одягу на складах, забруднюючи повітря, або просто залишає його на роки – у результаті відходи нагромаджуються і все одно шкодять середовищу. Саме виробництво теж токсичне – особливо у країнах «третього світу», з дешевою робочою силою й відсутністю контролю за екологічними нормативами.

На фабриці «Рана Плаза» у Бенгладеш, де шили H&M і Gap, 2013 року стався обвал. Загинуло понад тисяча людей, понад дві тисячі отримали поранення. Умови роботи на виробництві були жахливими: керівники не дотримувалися правил пожежної безпеки і порушували права працівників. Реакцією на трагедію стала поява організації Fashion Revolution, що об’єднала дизайнерів, виробників і близьких до світу моди людей, які декларують відповідальне ставлення до одягу та його безпосередніх виробників.

Поки бренди почнуть виробляти менше, мине ще багато часу – так швидко на нові рейки не перескочиш, та й ніхто не гарантує, що хтось на ці рейки захоче перейти. Тому не варто нехтувати локальними змінами, очікуючи на глобальні – нихднепотрібний одяг можна віддавати на благодійність або перепродаж уже зараз.

Благодійний магазин Ласка

Благодійний магазин Ласка / FACEBOOK

У Києві працює благодійний магазин «Ласка», куди можна принести вживані речі та купити залишені кимось одяг, книги та прикраси. Усі отримані кошти йдуть на благодійність, окрім частини, що необхідна для утримання магазину.

Речі просять приносити в гарному стані й чистимии. Завдяки тому, що працівники магазину відбирають лише якісний товар, купити можна мало не нові речі унікальних українських брендів і популярного мас-маркету.

Не все йде на продаж – багато одягу передають на благодійність. За весь час існування «Ласки» магазин пожертвував понад 215 тонн одягу, загальна сума допомоги – понад мільйон гривень.

Пиши свої поради для свідомого споживання продуктів і послуг – ми з радістю додамо слушні поради до наших наступних екологічних матеріалів.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus