Домагання в університетах: Україна і США

Знімок екрана 2017-07-12 о 16.13.19

Лише нещодавно в Києво-Могилянській академії відбулися студентські протести проти домагань та сексизму в стінах університету. Думки людей розділилися: хтось вважав коментарі щодо зовнішності студенток компліментом, а хтось писав, що за таке мають звільняти, як це роблять у США. Ми спробували розібратися, у чому ж різниця між українським та американським підходом до вирішення проблеми.

Хвороба

Хоча визначення сексуальних домагань різниться залежно від країни, загалом, це будь-яка небажана дія сексуального характеру, що принижує гідність і створює образливе або агресивне середовище. Це широкий спектр фізичних, словесних та невербальних вчинків: від нав’язливих пропозицій близькості до сексуалізованих коментарів щодо зовнішності.

Ключові ознаки домагання – небажаність і принизливість, і хоча воно може відбутися будь-де, у стінах університету це безпосередньо впливає на освітній процес.

Українське законодавство визнає домаганням тільки дії у відносинах підпорядкування, тобто поведінку начальників, керівників або викладачів. Утім, у США статус сторін не має значення, говорить Галина Герасим, магістриня Державного університету Сан-Дієго.

«Харасмент (сексуальне домагання – ред.) трапляється постійно, найчастіше – між самими студентами. Залежно від обставин можуть попередити або відрахувати, а у випадку викладачів – звільнити чи дати випробувальний термін. За домагання професорів до студентів карають найсуворіше, але трапляються й випадки між викладачами».

Дослідження показують, що 6 із 10 американських студентів стикаються з домаганнями протягом навчання, найчастіше – у перші роки. В Україні такої статистики немає, вірогідно, через низьку обізнаність населення про існування проблеми. Утім, міжнародні організації (у тому числі ООН) вважають, що кожна друга українка стикається із сексуальними домаганнями.

студенти

Реклама

Профілактика

Законодавчо в Штатах регулюється переважно та частина сексуальних домагань, яка стосується фізичного насильства. Усі інші аспекти визначаються внутрішніми правилами університетів. «Разом з контрактом я підписував ряд документів, які стосувалися взаємин із студент(к)ами, – коментує Михайло Мінаков, викладач Києво-Могилянської академії та колишній професор Гарвардського університету. – У цих документах були правила щодо етики та уникнення харасменту, досить зрозумілі та практичні. За моїм досвідом, інструкцій достатньо, однак якщо виникають запитання, в університеті є спеціальні консультанти».

Американські виші не тільки регулярно проводять тренінги на тему харасменту, а й часом вносять інформацію про сексуальні домагання до обов’язкових курсів. Щоб уникнути непорозумінь, викладачам рекомендують залишати двері відчиненими, коли вони наодинці зі студентом. У найбільш прогресивних вишах викладачі щороку складають тести на обізнаність із темою харасменту й прийнятної поведінки.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки та професор Піттсбурзького університету, зауважує: «Проблему харасменту в США сприймають дуже серйозно. Є формальні комітети, які розглядають скарги й ухвалюють рішення. Звичайно, трапляється щира закоханість між викладачем і студентом. Тоді викладач має повідомити керівництво, яке вирішує, чи потрібно перевести студента в інший клас або вжити інших заходів. Але якщо на викладача скаржаться, для нього це дуже погано».

Знімок екрана 2017-07-12 о 16.06.58

Лікування

То що роблять, коли домагання все-таки трапилось? У США конфлікти щодо харасменту намагаються вирішити в межах університету. Для цього створюють окремі органи та посади, але якщо таких немає, студенти й викладачі завжди можуть поскаржитися до відділу кадрів.

«Переважно все регулюється внутрішньою культурою. Коли викладач поводиться некоректно, колеги можуть натякнути або сказати прямо. Зазвичай цього досить, але якщо є скарги, то можуть бути офіційні слухання й покарання», – пояснює Тимофій Милованов.

Одним з найпрогресивніших ВНЗ, який бореться із сексуальним домаганням, є Гарвард. Там, окрім загальноуніверситетських правил, рекомендації встановлюють окремі факультети.

За словами Михайла Мінакова, Гарвардський університет має розвинену систему заходів для вирішення проблеми: «Більшість комунікації переведено в електронну систему: саме вона реєструє чимало випадків. Однак це не зменшує особистого спілкування: є викладацькі та студентські комітети, на факультетах працюють спеціальні радники. Для припинення найважчих форм харасменту існує спеціальна поліція. Зазвичай звернення до комітету або радника достатньо, щоб запрацювала система».

Більшість університетів зацікавлені в тому, щоб випадки домагань не призводили до тяжких наслідків. Тому після розгляду скарги внутрішні органи можуть оголосити попередження, розірвати контракт із викладачем або відрахувати студента-порушника, а в найтяжчих випадках – передати інформацію до правоохоронних органів.

Студент

Одужання

В Україні рідко згадують про сексуальне домагання у вишах, але це не означає, що в нас його менше: проблему просто замовчують. За словами кандидатки соціологічних наук Тамари Марценюк, університетам бракує внутрішніх правил боротьби з харасментом, а відповідно – програм для тренінгів та навчання.

Натомість у прогресивних вишах за кордоном інформацію про харасмент можна знайти всюди: на сайтах, у приймальних комісіях, у відділі кадрів. Тому в Україні необхідно розробити спеціальну політику взаємодії в університетському середовищі для безпеки студентів і викладачів.

Українське законодавство також потребує вдосконалення. Зараз сексуальними домаганнями вважається лише невелика частина дій – ті, які вчиняють люди з позиції влади. Утім, у багатьох країнах владне становище порушника є обтяжливою, а не обов’язковою ознакою харасменту. Акцент має бути на протидії тиску та переслідуванню безвідносно статусу сторін. До того ж, в Україні лише одна відома справа про сексуальні домагання дійшла до суду.

Михайло Мінаков стверджує: «Університет – це спільна справа дослідників-викладачів і студентів. Спілкування є ключовим для передання науки між поколіннями, однак трапляються непорозуміння, у тому числі у формі харасменту. Хоча ідеальних запобіжників від непорозуміння немає, більшість можна зняти вчасною медіацією, тобто залученням посередника, який допоможе розв’язати конфлікт».

Дійсно, скандал у Києво-Могилянській академії загострив багато питань, які раніше не обговорювалися в університетських колах. Ця ситуація стане тестом на зрілість освітнього середовища й або сприятиме створенню безпечніших умов для навчання, або, навпаки, покаже, наскільки українські виші неспроможні на зміни. Головне – вирішити проблему до того, як це призведе до трагедій.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus