Що робить з людьми CSUCU

Найперша версія статті

Найперша версія статті

Це буде довгий текст, тож вмостіться зручніше, зробіть горнятко чаю чи кави, і вперед!

Якщо ви спитаєте мене, що я робила весь рік на Програмі Комп’ютерних наук в УКУ, я відповім: «Відкривала двері!»

Колегіуму, поверхів, деканату

Колегіуму, поверхів, деканату

Ліфту, навчальних аудиторій, акваріуму

Ліфту, навчальних аудиторій, акваріуму

Лекторію, підземелля ІТ-шників

Лекторію, підземелля ІТ-шників

Кафетерію, навчального корпусу, трапезної

Кафетерію, навчального корпусу, трапезної

Якщо ж ви перепитаєте чи це я серйозно, то ще додам: «Піднімалася та спускалася сходами».

Сходами вниз, до цокольного приміщення кожного дня, сходами вверх з нього ж.

Сходами вниз, до цокольного приміщення кожного дня, сходами вверх з нього ж.

І тут ви такі: “Щооооо? Я тут прийшов читати про те, як живеться на CSUCU, а ця дівчина мені показує 13 різних фотографій дверей та сходів?…”

У цьому й уся суть.

ІТ студент УКУ, після року навчання буде використовувати подібні метафори.

Що ще?

Він буде казати «люкс», знати хто такий Арман, проводити в університеті більше часу ніж вдома, питати людей на вулиці про дискретну математику та доводити, що це адекватно — вчити програмування в католицькому університеті.

Але все у цьому світі відносно і суб’єктивно.

Усе, чим я можу поділитися, це:

Реклама

Як мене змінив рік на CS@UCU

Знімок екрана 2017-07-18 о 11.14.33

Знімок екрана 2017-07-18 о 11.14.43

Навчання

Оцінки не відповідають реальним знанням.

Якби рік тому мені хтось сказав, що, отримавши менше за 90 балів за курс, я не буду переживати — не повірила б.

Сьогодні ж я працюю над тим, щоб не витрачати свої нерви.

Прогрес не вимірюється середнім балом, а велика кількість лабораторних робіт зроблених за інструкціями не роблять з тебе навіть Junior Developer-а.

Проектна робота та власні дослідження — тільки так, думаючи головою та створюючи щось важливе ти набудеш тих навичок, які будуть необхідні на роботі в майбутньому.

Нікому не цікаво, що ти можеш пройти 10 курсів на codeacademy, повторюючи кожну інструкцію.

А от відкрити твій github, і глянути чим ти дійсно займаєшся — це вже інша справа.

Хочете «повного занурення» у проект? Хакатони — найкраще, що може статися з вами у студентські роки.

На цій клавіатурі була написана більшість моїх постів та стрічок коду (^^)

На цій клавіатурі була написана більшість моїх постів та стрічок коду (^^)

Принцип «Візьми і зроби»

Ідея нічого не варта, якщо вона так і залишиться ідеєю. Це була одна з моїх найбільших проблем — залишати усе на рівні «о, та це ж класна ідея!».

Коли ж справа доходила до дії, у мене завжди з’являлося купа виправдань: чому не зараз, що може статися і т.д.

Але коли знаходишся в середовищі, де «беруть і роблять» і сам надихаєшся тією силою.

Беруть і роблять своїми силами програму, що відповідає потребам ринку. Де з перших днів навчання, ми говоримо про тренди та проблеми в ІТ, спілкуючись з СЕО найбільших українських компаній.

Беруть і роблять програму, де з першого курсу студенти готові писати власні проекти.

Беруть і роблять програму, де вивчають критичне мислення та комунікації.

Беруть і роблять програму, заради якої хтось пакує своє життя у валізу й купує квиток в один кінець на потяг Київ — Львів.

Я теж беру і роблю.

Протягом цього року, я наважилася створити свій блог, відвідати десятки конференцій та подій сфери ІТ, спробувати автостоп, організувати хакатон та написати веб-додаток, віртуальної реальності, що візуалізує думки.

І продовжую рухатись. Дійте! Тільки так можна зрозуміти, що насправді вам подобається.

Знімок екрана 2017-07-18 о 11.19.59

Спілкування

Минулого вересня я залишила усіх своїх друзів та родину в Києві та впакувала своє життя у валізу, що прямувала до Львова.

І вже о 6 ранку на вокзалі мене чекали.

Тут, на CSUCU я зустріла неймовірних людей, яким змогла довіритись.

Вони підтримують мене, відкривають світ з абсолютно нового ракурсу, розповідають історії, які хочеться записувати, пояснюють буденні речі за допомогою порівнянь з програмуванням та матаналізом, танцюють зимовим вечором вальс у парку, співають, говорять, коли мій емоційний інтелект прямує до нуля, виводять за межі зони комфорту.

Дякую ❤

Пам’ятайте — оточення формує нас.

А ще існує таке поняття — нетворкінг. Google it. Нетворкінг може все.

Знімок екрана 2017-07-18 о 11.21.36

Плани на майбутнє

Не спішіть жити — і я теж не буду. Бакалавріат — час експериментів.

За наступні роки навчання планую спробувати себе в різних ролях, зрозуміти що мене драйвить найбільше, наробити помилок, які б подарували безцінні життєві уроки.

Про плани на майбутнє не прийнято розказувати, але один вам все ж таки відкрию по-секрету: я продовжуватиму писати.

Знімок екрана 2017-07-18 о 11.23.04

Та все ж — до чого ж тут сходи і двері?

Сходи — це наші поразки та перемоги. Ти не можеш нескінченно йти вниз — після кожного спуску чекає підйом.

Двері — це наші можливості. У кожен момент часу ми можемо обрати тільки одні — саме тому важливо опинитися у правильному місці у правильний час.

Так от для мене перший рік навчання на CS@UCU був щоденним бігом по сходах, де на кожному поверсі ти маєш обрати правильні двері.

Це я — відкриваю двері у моє неймовірне літо.

Це я — відкриваю двері у моє неймовірне літо.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

За матеріалами Medium.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus