Червона книга України: 5 видів рослин і тварин, які можуть зникнути цього року

hedgehog (1)

Розповідаємо про тих, кого ще можна врятувати

Багато хто з нас любить виїжджати на природу, милуватися деревами і співом пташок, зривати квіти на букети. Сумно, але скоро деяких видів тварин і рослин може не стати.

Що таке Червона книга?

Червона книга України – це основний документ, у якому можна знайти узагальнену інформацію щодо видів тварин і рослин, які під загрозою зникнення. На її підставі розробляються заходи для охорони, відтворення і раціонального використання цих видів.

До Червоної книги заносять види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони. Види тварин і рослин, занесені до Червоної книги, підлягають особливій охороні на всій території країни.

Реклама

Тварини

Ведмідь бурий

bear (1)Назва латиною: Ursus arctos.

Ареал виду в Україні в минулому охоплював лісову і частково степову зони. Наразі природоохоронний статус цього виду в Червоній книзі – «зникаючий», чисельність бурих ведмедів не перевищує 300 особин. Близько двох сотень клишоногих живе в Закарпатській та Івано-Франківській областях, ще 50 – у Львівській, у Чернівецькій області залишилося ще близько 20 тварин цього виду.

Причини зменшення чисельності: інтенсивна експлуатація та омолодження лісів, велике рекреаційне навантаження на них, браконьєрський відстріл тварин.

Тварину занесено до Червоного списку МСОП, CITEС і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції.

Норка європейська

European minkНазва латиною: Mustela lutreola.

Ще один «напівзниклий» житель нашої держави. Орієнтовно, в Україні мешкає лише 200-300 особин європейської норки. У Житомирській області чисельність виду за останні 50 років скоротилася вчетверо. 1987 року в пониззі Дністра мешкало 60 норок, а у 2000 році – лише близько 10.

Причини зменшення чисельності: інтенсивні зміни водно-болотних угідь у процесі господарського та рекреаційного використання. Негативний вплив на популяцію європейського виду створює більш конкурентоспроможна американська норка.

Вид охороняють у Дунайському, Карпатському біосферних заповідниках, у Нижньодністровському національному природному парку і Канівському державному заповіднику.

Їжак вухатий

earsНазва латиною: Hemiechinus auritus.

Імовірно, чисельність виду в Україні не перевищує кілька десятків особин, проте вона ніколи не була високою. За останні 20 років відомий лише один випадок контакту людини з цим їжаком: кілька років тому тварину бачили на околицях Луганська. Природоохоронний статус виду – «зникаючий».

Причини зменшення чисельності: деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосни і поширення їжака білочеревого.

Тварину охороняли в Луганському та Українському степовому природному заповіднику, проте це не дозволило зберегти популяцію виду. Відновлення колишньої кількості вухатих їжаків можливе лише за умови розведення в неволі.

Тхір степовий

Фото: poradum.com

Фото: poradum.com

Назва латиною: Mustela eversmanni.

Вид занесено до Червоної книги з позначкою «зникаючий».

Раніше поширений по всій території Україні, тхір наразі майже вимер. П’ятдесят років тому на території нашої держави мешкало близько 30 тисяч особин. Зокрема, у Черкаській та Полтавській областях проживало по 12 особин на кожну тисячу гектарів, сьогодні – 0,1.

Причини зменшення чисельностi: землеробське освоєння залишків цілини і масове винищення ховрахів.

Тварину охороняють на території державних заповідників «Асканія-Нова», Дунайський, Луганський, Український степовий, Кримський, Чорноморський і в національних парках Азово-Сиваський та «Меотида».

Хохуля руська

hohuliaНазва латиною: Desmana moschata.

В Україні дніпровська популяція хохулі проіснувала до початку минулого століття, донська – до 1960-х років. З 1970-х хохулю регулярно помічають у верхній течії ріки Сейм на Сумщині, звідки вона завдяки міграції з сусідньої Курської області (Росія) розселилася вниз за течією майже на 200 кілометрів. Наразі сеймська популяція хохулі перебуває в пригніченому стані: за результатами обліків 2000-2002 років чисельність виду становить 300-500 особин. Це дозволяє віднести тварину до списку «зникаючих» видів.

Браконьєрство, знищення місць мешкання внаслідок діяльності людини і порушення гідрологічного режиму водойм через природні катаклізми – ось головні причини зменшення чисельності.

Популяцію тварини охороняють на території регіонального ландшафтного парку «Сеймський».

Рослини

Будяк пагорбовий

budiakНазва латиною: Carduus collinus Waldst. et Kit.

В Україні цей будяк поширений на південному схилі останцевого вулканічного куполу біля Ужгорода. Всього залишилося лише кілька сотень особин цієї рослинки. Тому природоохоронний статус виду – «зникаючий».

Причини зменшення чисельності: руйнування ділянок, де росте будяк, унаслідок освоєння південних схилів передгір’я під сади і виноградники.

Пагорбовий будяк охороняється на масиві «Чорна гора», в Карпатському біосферному заповіднику. Заборонено забудову та сільськогосподарське освоєння місць зростання виду.

Волошка білоперлинна

voloshkaНазва латиною: Centaurea margarita-alba Klokov.

В останнє десятиліття цей вид повністю зник з околиць Миколаєва, лівого берега Бузького лиману. Але нові місця його зростання виявили біля кількох сіл Миколаївської області. Локальні популяції волошки займають площу 30-40 гектарів. Її чисельність наразі залишається нестабільною.

Ізольованість волошки, одноманітність її популяцій, біологічне старіння і поглинання цього виду іншими, знищення первинних місць зростання, забудова, розорювання й заліснення піщаних арен і лісових галявин, де переважно росте волошка, – основні причини зменшення чисельності виду.

Охороняється в заповідному урочищі «Андріївське» та заказнику «Михайло-Ларинський». Рослину занесено до Європейського червоного списку. У 2005 році затверджено «План дій зі збереження перлистих волошок на Миколаївщині». Заборонено забудову, заліснення галявин і відкритих ділянок піщаного степу, збирання цих рослин.

Модрина польська

modrinaНазва латиною: Larix polonica Racib.

В Україні модрина росте в Карпатах – Скибових, Привододільних Ґорґанах і Чорногорі. На початку XX століття цей вид був наявний також і в Бескидах, але на сьогодні він там не зберігся. Має специфічні екологічні умови для існування: світлолюбна і малоконкурентна. Природоохоронний статус виду – «зникаючий».

Причини зменшення чисельності: вирубування лісів задля використання цінної деревини.

Модрину охороняють на території заказників «Скит Манявський» та Кедринський. Забороняється проведення несанкціонованих лісогосподарських заходів у відомих локалітетах, заготівля цього виду, порушення умов зростання.

Рябчик гірський

riabchikНазва латиною: Fritillaria montana Hoppe.

В Україні рябчик росте в Середньому та Південному Придністров’ї. Також його популяції є між cелами Устя і Велика Слобідка, що в Хмельницькій області, і в урочищі «Шебутинський яр». На Хмельниччині та в Чернівецькій області налічують по кілька тисяч рослин.

Найбільше рябчик потерпає від збирання рослин на букети, викопування його цибулин, рекреаційного впливу. Особливо загрозливим є стан популяцій у Хмельницькій області. Саме тому природоохоронний статус виду – «зникаючий».

Рябчика охороняють у Національному природному парку «Подільські Товтри», ландшафтному заказнику «Шебутинський яр». Рослину внесено в Додаток І Бернської конвенції. Заборонено збирати, викопувати рослину, порушувати умови місцезростання.

Їжача голівка вузьколиста

golivkaНазва латиною:Sparganium angustifolium Michx.

В Україні раніше було відоме єдине оселище виду в Українських Карпатах – в озері Герешаска на хребті Свидівець. Наразі популяція рослин зменшується.

Зміни водного режиму та людський фактор є причинами зменшення чисельності.

Як охороняють: заборонено зміну гідрологічного режиму озера.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus