Щоденники мандрівних революцій: палець угору

стоп

У минулому випуску передачі «Студвей» розповідав, як знайти собі безкоштовне житло в іншому місті чи навіть іншій країні – через соціальну мережу для мандрівників Каучсерфінг. Цього разу говорили про можливість безкоштовно дістатися до обраних пунктів призначення.

У цьому допоможе автостоп – спосіб пересування, який передбачає використання випадкового попутного транспорту. Досвічені автостопери розповідають про його безумовні переваги: це пригоди, швидкість, можливість спілкуватися з різними людьми та бюджетність. Водночас неможливо спрогнозувати, як саме складеться твій шлях та з ким доведеться їхати. Водії − теж люди і теж різні. Тому завжди потрібно пильнувати та дотримуватися правил безпеки.

Однак негативний досвід є радше винятком із правил. А той, хто одного разу спробував мандри в такому форматі, зазвичай ділиться приємними враженнями. Так, студентка НПУ імені М. Драгоманова Олена Криворучко розповідає про те, як вона вперше зважилася на таку пригоду:

криворучко

«Все почалося з того, що місяць тому я вирішила скласти список речей, які ніколи не робила у своєму житті, але неодмінно хотіла би спробувати. Подорож автостопом теж там була. Тільки-но закрила сесію, взялася за здійснення своїх планів. Я зробила пост у спільноті студентського каучсерфінгу − відгукнулося декілька людей. Недовго думаючи, обрала собі досвідченого супутника, і за декілька днів ми вирушили.

Наш стоп був успішним, ми не чекали машини більше 5 хв.Так я проїхала більше 600 км автостопом і ось що можу сказати:

  • не все так страшно, як здається, водії були адекватними і товариськими (хоча все ж дівчині краще одній не їздити);
  • стоп − швидкий, зручний і безкоштовний (що для студента дуже важливо) вид пересування;
  • у цьому є своя романтика, можна насолоджуватися прекрасними ландшафтами і не менш милозвучними назвами населених пунктів (Мрія, Насолода);
  • знайомство з новими людьми та їхньою філософією: таким чином ти замислюєшся і над своїм життям;
  • у залежності від музичних уподобань водія інколи можете порадувати свої слухові рецептори та навіть поспівати;
  • це зміна рутинних буднів і нові незабутні враження».

«Студвей» вирішив перевірити, чи справджуються подібні пункти в житті інших мандрівників, і поспілкувався з автостоперами.

Інга Заславська  (співзасновниця спільноти «Студентський каучсерфінг: пригоди та автостоп»), КНУ імені Т. Шевченка:

заславська

«У нашому університеті переіндексація стипендій не відбулася. А 730 грн. − трохи недостатньо, щоб кудись купити квитки. Проте людей це не зупиняє, вони починають подорожувати автостопом.

Переваги стопу в тому, що ти бачиш не лише точку А і точку Б (як буває, коли їдеш потягом), а бачиш всі маленькі селища й містечка, які проїжджаєш. 2 дні тому я повернулася з Пітера. Розповім про 2 найцікавіших водіїв, які нас підібрали.

Перший – політик з «Єдиної Росії», який на якійсь дико дорогій машині довіз нас до Москви за 600 км. А потім ще показував російську столицю, тому що ми запізнилися на метро. Він виявився надзвичайно цікавою людиною, яка фотографує котиків на плівку та любить море.

Був ще далекобійник, який віз вікна контрабандою через кордон з Білоруссю. Він розповідав нам про це в перші 5 хв. Ми дуже боялись, адже це все ж таки кордон, Білорусь, Росія, контрабанда, вікна.

Але потім ми навіть поспілкувалися телефоном з його дочкою, грали з ним у слова. Це коли ти намагаєшся зрозуміти кожну людину, не зважаючи на її соціальний рівень, якісь культурні коди, що вас роз’єднують. Усе стирається, ви починаєте розуміти один одного, немовби старі друзі. Ти усвідомлюєш, що люди в усіх країнах однакові, що вони хочуть того, що й ти. Насправді потрібно розсувати кордони та прибирати колючий дріт».

Андрій Малай – мандрівник, автостопер:

малай

«Перший раз автостопом я поїхав у 16 років. Уперше поїхав у Мукачево, нас підібрав священик, то була дуже цікава розмова. Далі добиралися до Ужгорода. Це було опівночі, зупинився таксист і сказав, що підвезе просто так і довіз до вокзалу. Назад ми добиралися до Києва, нас підібрав якийсь шикарний мерседес. Водій їхав на конференцію у Брест. Ми їдемо, а він собі замовляє гелікоптер на якусь точку Евересту. Із Бреста він замовляв літак.

Із Києва ми також дуже вдало вибралися − це був великий автобус, де можна було спати на задніх сидіннях. Ми з другом чудово виспалися. Це була перша мандрівка в 16 років.

Чесно кажучи, батькам сказав, що поїхав у Карпати із друзями. Вони були шоковані, коли побачили фото, й довго розповідали, що це небезпечно. Але я продовжив так їздити. Мандрівка за мандрівкою − я вже об’їздив усю країну. Спочатку західну, а потім і східну.

Я повертаюся в міста, де був навіть 5 разів, тому що зустрів там багато крутих людей, до яких хочеться повертатися».

Валентин Білоус – мандрівник, автостопер:

білоус

«З дитинства мав бажання побачити світ. Автостоп мене привабив можливістю подорожувати з мінімальними затратами. Але з часом він став дечим більшим, ніж просто економія грошей.

Зустрів багато цікавих людей. Дізнатися про країну зсередини за допомогою автостопу – найкраще. Ніхто не розповість про місцевість краще, ніж місцеві жителі. Негативний досвід? Найстрашніше, що зі мною траплялося – коли застряг на 3 год на трасі.

Найголовніша порада – почати. Обрати точку на карті, поставити палець, оцінити маршрут, вийти на трасу та підняти палець догори. Головне бути впевненим у тому, що ти не робиш нічого поганого, що на твоєму шляху обов’язково зустрінуться люди».

Катя Старко – мандрівниця, закінчила філологічний факультет Тернопільського національного педагогічного унівесритету імені В. Гнатюка.

старко

«Я насправді дуже ляклива людина, але щось відчула, коли побачила на сайті Каучсерфінгу запрошення хлопчика зустрітися. Подивилася на його фото, зрозуміла, що в нас багато спільних інтересів, і подумала, що варто спробувати.

Ми вперше поїхали у Волочиськ і Подволочиськ. Це районні центри в Хмельницькій і Тернопільській областях. Подорожувати – весело й цікаво. Дорога тебе манить, дорога непередбачувана.

Якось поїхали до Білорусі. На трасі біля Ковеля мій хлопець мене вперше поцілував. Я зрозуміла, що це дуже красиво, коли ти знаходиш людину зі спільними інтересами та захопленнями.

Майже кожного місяця ми кудись їздимо. Частіше влітку. Узимку та восени трохи менше. Подорожували автостопом Європою, побували у Франції,  Чехії та на Кіпрі.

Потрібно бути справжнім, коли ти подорожуєш автостопом. Не треба боятися спілкування з людьми, бо людина взяла вас не просто так, їй цікаво, хто ви такий. Навіть за цю коротку годину ви можете багато чому навчити водія, який вас підібрав: можете навчити польської, поділитися досвідом.

І порада: мати таблички з написом призначення та не стояти біля лісів. Водії можуть злякатися, що там заховалася якась банда, що це якийсь підступ».

Оля Йоффе – мандрівниця:

йоффе

«Дуже важливо не падати духом через те, що машини не зупиняються. Треба пам’ятати, що завжди з’явиться «свій» автомобіль, який тебе підвезе. Головне позитивно себе налаштувати.

Для мене автостоп − це весела пригода. Я отримую кайф навіть від довгого чекання машин, у цьому є своя романтика. Усі водії, які проїжджають повз, постійно щось показують: чи то вони їдуть не в те місто чи село, куди ми стопимо, тому не можуть підібрати. Чи показують, що об’їжджають, чи показують нам ті ж самі «пальці вгору» (показавши, що ми класна молодь). Майже всі тобі усміхаються, і це лише підсилює мандрівничий дух.

Та інколи зустрічаєшся з повною байдужістю. Багато машин їдуть і просто тебе не помічають, навіть якщо їдуть із потрібними номерами пункту призначення з порожнім салоном. До цього також треба бути готовим. Ніхто не зобов’язаний тебе підбирати. Та коли приїжджає «твоя» машина, ти забуваєш про попередні труднощі та занурюєшся в новий світ знайомства і спілкування з водієм.

Треба бути веселим, відкритим і щирим супутником. Не варто конфліктувати з водієм. Автостоп – це бартер: тебе водій підвозить, а ти його розважаєш. Уміння слухати водія, поважати його думку – запорука хорошого спілкування.

Часто водії самі починають розказувати свої життєві історії. Цікаво слухати думки незнайомих тобі людей, які можуть відкрити тобі багато своїх секретів, адже бачать тебе вперше та востаннє. І це прекрасно.

Автостоп − це дуже контрастна річ. Голодний і втомлений, ти можеш стояти годинами на трасі, а можеш їхати в мерседесі, слухати AC/DC і їсти подаровані водієм смаколики. Автостоп – це вже велика подорож, не рахуючи місця призначення».

Шукайте вражень, відкривайте людей, озирайтеся навколо. Світ більший, ніж нам здається. «Студвей» рекомендує.

Запис радіопередачі можна прослухати за посиланням.

Фото: stock-up, соцмережі.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus