Андрій Меаковський: «Гроші – найменша проблема для розвитку стартапу»

ФОТО: Impact Hub Odessa

ФОТО: Impact Hub Odessa

Ми поспілкувалися зі співорганізатором коворкінгу Betaplace, технічним директором Big Idea, організатором хакатону AngelHack Андрієм Меаковським про те, чому студентські роки – найкращий час розпочати стартап та яку роль у цьому відіграє освіта.

Молодість – перевага, а не перепона

Якщо ознайомитися з біографіями відомих підприємців, наприклад, Річарда Бренсона чи Стіва Джобса, – можна побачити, що абсолютна більшість з них проявляла свою активність й починала підприємницьку діяльність ще до 20 років. Тобто не треба звертати увагу на вік чи недосвідченість – потрібно діяти. Якщо маєш бажання й ідею – варто почати реалізовувати її вже зараз.

Студентські роки визначають сферу діяльності впродовж подальшого життя. А створювати власні проекти – це дуже круто, адже в тебе, наразі, менше обов’язків й більше часу на помилки та їхній аналіз. Ба більше, у студентів купа вільного часу, який варто присвятити реалізації ідей.

Сьогодні ти студент, завтра – працівник державного органу або великої компанії. Чим активніше ти навчаєшся зараз, тим більш кваліфікованим спеціалістом будеш у майбутньому. І це безпосередньо пов’язано з економікою країни, адже студенти, завдяки своїй професійності, впливатимуть на неї в майбутньому.

Реклама

Вплив ВНЗ і самоосвіти

Не дивлячись на те, що наша освіта не дає достатніх знань (особливо практичних), вона все одно класна, адже відіграє значну роль у становленні особистості, – формує необхідні для виживання в сучасному світі навички: вміння вирішувати проблеми, домовлятися з людьми та в цілому долати перешкоди. Під час прийому на роботу наявність цих умінь – важлива перевага, бо ти відповідальний, схильний до субординації й умієш виконувати поставлені задачі. По суті, українські ВНЗ допомагають відкрити стартап саме тому, що «видресирували» особисті навички.

Насправді, стати «айтішником» самостійно можна. Багато в кого з’явилось таке бажання, адже зараз працювати в ІТ-сфері – це тренд. Відкрилось дуже багато курсів, на зразок: «Стати програмістом за 2 місяці та отримувати 2000 доларів». Як на мене, більшість із них готують спеціалістів низької кваліфікації.

Betaplace

ФОТО: betaplace.com.ua

В університетах розвинених країн на сьогодні масово відкриваються стартап-інкубатори. Гарним прикладом є Массачусетський технологічний інститут, який раніше за інших усвідомив необхідність «підлаштовувати» університети під потреби ринку та розвивати стартап-ідеї й одним з перших відкрив такий інкубатор. У нас це тільки починають розуміти: відкривають курси підприємництва, в цьому напрямку активно працюють студентські організації тощо.

Ще один своєрідний спосіб самоосвіти – хакатони. Суть їх у тому, що учасник потрапляє в екстремальні умови, де треба швидко мислити, якісно вирішувати проблеми, при цьому мати креативний підхід тощо. Також це хороша можливість зібрати команду й розпочати власний стартап. Наразі активно працюємо над організацією хакатону AngelHack, що вперше пройде в Україні. Головна перевага – участь переможців у тримісячній програмі AngelHack’s HACKcelerator. За умови успішної співпраці учасники представлятимуть свій проект на Global Demoday в Кремнієвій долині.

Стартап – не тільки для «айтішників»

Програмісти часто думають, що достатньо створити круту ідею й вона підкорить світ. В реальності потрібно донести мету проекту до суспільства: розповідати, рекламувати, пояснювати. Ці задачі добре підходять людям з іншим складом розуму та досвідом роботи: піарщикам, журналістам, дизайнерам, психологам, соціологам тощо.

Тож стартап – це комплексний проект, команда якого повинна об’єднувати представників різних спеціальностей і сфер діяльності. Адже щоб створити успішний IT-продукт і, зрештою, бізнес, – знань одних лише програмістів недостатньо. До речі, саме хакатон допоможе попрацювати з такою різноплановою командою.

betaplace

ФОТО: betaplace.com.ua

«Фейли» стартаперів-початківців

Найбільша помилка – мати хибні уявлення: мій проект комусь потрібен, бо він унікальний, а його технологією можна вирішити всі проблеми. На жаль, за такою схемою в Україні мислить більшість стартаперів.

Вони також не думають про комерційну складову. Деякі проекти, якими б класними вони не були, закриваються через низьку прибутковість. А інвестори не вкладають грошей в ідею – їм важливий дохід. Ба більше, вкладають у проекти, які вже його мають. Стартаперу треба продемонструвати інвесторам, що вклавши в проект, вони отримають на виході прибуток у десятки чи сотні разів більший від їхніх інвестицій.

Тим не менш, існують цікаві для інвесторів напрямки, а саме: штучний інтелект, безпілотні автомобілі, інтернет-речей та віртуальна реальність. Це ті поточні ринки, де стартапера швидше за все «заллють» грошима.

Чому студенту не потрібні інвестиції

Інвестиції в українські стартапи зросли з $10 млн (у 2008) до $60-100 млн (у 2015). Це пов’язано з тим, що в 2008 році ІТ сфера в Україні була на примітивному рівні, а з того часу все дуже сильно змінилося. З’явилися люди, які почали розвивати цю сферу. Значно вплинули поширення Інтернету, культура стартапів та ІТ-підприємництва, про існування яких у 2008 році ще ніхто не знав. ІТ стало популярним і до нього потягнулися люди. Та й інвестори навчились, як правильно вкладати гроші, – вони напрацювали хороший досвід.

Дуже часто найменша проблема для розвитку стартапу – гроші. Якщо люди кажуть, що в них проблема з фінансуванням, то, швидше за все, у них проблема з відсутністю бажання. Найкраща стратегія для стартапу – відтягувати інвестиції. Бо коли ти студент, то не так сильно потребуєш грошей. У цей період маєш чудовий шанс зібрати команду однодумців і разом створити будь-який проект. Головне – бажання та відкритість до нової інформації.

В багатьох сферах, наприклад, медіа та ІТ, твої особисті інвестиції на початку майже нульові. Тобі потрібен комп’ютер й голова на плечах, аби почати щось робити. Якщо ти справді зацікавлений – потенційно це дасть результат.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus