Active Weekend Lviv: фестиваль від двох 15-річних львів’янок

1

Цієї весни 15-річні школярки Уляна Кунтій і Ярина Мірко готують для львів’ян і гостей міста дещо унікальне – Active Weekend Lviv. Це одноденний фестиваль активного дозвілля, який відбудеться 14 травня у львівському Парку культури. Проект уже зібрав на Спільнокошті 13 тисяч грн з необхідних 17,6 тисяч грн і наразі відкрита реєстрація на фестиваль (вхід вільний). Нам дівчата розповіли про ідею, особливості програми, складнощі організації та поділилися планами на майбутнє.

Як виникла ідея організувати фестиваль?

Ярина: Ідея провести фестиваль зародилася 2 роки тому. Ми сиділи на лавочці та думали: «Гм, щось у нас молодь неактивна. Треба це змінити». Але хто буде слухати двох 13-річних дівчат, які не мають ні досвіду, ні команди?

Уляна: Ми хотіли зробити конкурси у своєму районі, щоб друзі допомогли, але вони не бажали братися за це – казали, що буде по-дурному: «Ми за будь-який двіж, але якщо ви організуєте, а ми тако збоку подивимося». Тоді ми закинули цю ідею, аж поки не пішли на один форум з лідерства, який влаштувала громадська організація «Молоді Лідери України».

Там нас запалили на вже остаточну реалізацію проекту. Ми, натхненні та нестримні, розповіли про свою ідею, і в організації погодилися нам допомагати. Сьогодні вони наштовхують нас на правильний шлях. Не підкидують ідеї і виконують за нас роботу, а саме наштовхують.

2Вам допомагає хтось ще? Яка ваша команда?

Ярина: Нас у команді 8 людей – ми з Уляною керуємо, інші відповідають за піар, комунікації, фінанси, фотографії. Вони такі ж юні й активні. Важливо не шукати команду серед своїх друзів, а показувати людям свою кінцеву мету, і вони самі до тебе потягнуться. За весь час організації фестивалю, а це з листопада 2016 року, приходили люди, цікавилися, казали «класно, хочу з вами», були з нами 2 тижні, місяць, а тоді розуміли, що це не для них і йшли. Але в результаті залишилися ті, хто справді горить ідеєю і готові прийти до такої кінцевої мети, якою ми її уявляємо.

Розкажіть детальніше про фестиваль. На кого він розрахований і якою буде програма?

Уляна: Наш захід розрахований на молодь, що прагне змін і саморозвитку. Хоча для дорослих і дітей також будуть зони.

Ярина: Узагалі ми не ставимо рамок і обмежень. 5 років чи 509 – приходь. Двері відчинені. Людина у будь-якому віці хоче розвиватися та дізнаватися щось цікаве.

Парк буде поділений на 8 зон: акторська майстерність, танці, World, Speaking club, Workshop, зона медіа, дитяча зона та Workout майданчик. 5 годин спікери та тренери проводитимуть тренінги, майстер-класи. Це відбуватиметься протягом дня, тому можна прийти на одну лекцію, піти в іншу зону і спробувати щось нове. Стартуємо з обіду, опісля – концерт від вуличних музикантів Львова, а потім вечір кіно.

Наскільки вік має значення в організації подібних ініціатив?

Ярина: Насправді існує стереотип, що ти молодий і зелений. Навіть батьки здивувалися, що ми будемо організовувати фестиваль. Вони, звісно, підтримали, але в них було запитання: «Як? Ти ще неповнолітня, у тебе немає паспорту, хто тебе слухатиме». Я сказала, що неважливо, скільки тобі років, важливо, які думки в голові.

Уляна: 15 років – це вже нормальний вік. Людина може адекватно мислити. Головне – допомога з боку дорослих. Наприклад, ми спершу думали над бюджетом у 15 тисяч, а потім нам пояснили, де ще треба додати, і бюджет вийшов більшим.

3На що саме потрібні гроші?

Ярина: Гроші потрібні на канцелярію. Для тренінгів потрібні маркери й інше приладдя. На поліграфію, щоб фестиваль мав естетичний вигляд, банери стояли. Волонтери повинні бути в футболках з емблемою – для солідності. Також кошти потрібні на апаратуру для музикантів, вантажні перевезення, тож 17 тисяч – стартова сума.

Чому проект є унікальним?

Уляна: Організовують його лише підлітки. Це щось нове для України і може показати, що наша молодь – активна й не лише просиджує штанці в Інтернеті.

Ярина: Це внесок у молодь. Найважливіший внесок, який може зробити кожен. Я вірю, що одна подія може кардинально змінити життя. Зараз ми з Уляною можемо змінити свідомість інших людей і показати, що вони здатні виходити за межі. Бо всі кордони тільки в голові.

Яким ви бачите майбутнє фестивалю?

Уляна: Ми вперше організовуємо фестиваль, тому побачимо, як він пройде, скільки людей прийде, а потім будемо думати, чи варто робити його повторно в майбутньому.

Ярина: Мрія – організовувати фестиваль щороку. У моїх фантазіях, Active Weekend Lviv – це корпорація, банери якої висять на кожному білборді міста. Але спочатку треба пережити 14 травня, а вже після того фантазія розіграється, можна буде говорити, що Active Weekend Lviv – це не останній захід, і ви ще про нас почуєте.

4Опишіть свій типовий день.

Уляна: Кожен мій день наповнений чимось, що розвиває мене як особистість. Окрім школи, я відвідую тренінги, форуми, ходжу на хор, вивчаю англійську. Лише в понеділок і середу маю вільний час. Інші дні – завантажені. І це класно, коли ти зайнятий, адже стаєш більш організованим і не маєш можливості прокрастинувати чи лінуватися. Тому для підлітків такий ритм життя є просто необхідним, щоб вони не проводили своє дозвілля в переходах, викурюючи чергову цигарку.

Ярина: Я приходжу зі школи і мені ледь вистачає часу поїсти – далі біжу в справах. У мене доволі багато захоплень: курси журналістики, проект, гуртки, секції, а ще й підготовка до ЗНО… Але насправді це не є щоденна рутина, бо все, чим я займаюся, приносить мені задоволення. А найголовніше в роботі – це відсоток щастя.

Дівчата, як ви навчаєтеся? Наскільки оцінки є для вас важливими?

Уляна: Я нормально навчаюся. Вважаю, що навчатися аж дуже добре непотрібно – треба вміти вибирати те, що тобі знадобиться. Оцінки ж і від учителя залежать. Він може бути упередженим і занижувати їх, або ж навпаки – демонструвати прихильність і ставити високі бали.

Ярина: Якби я була відмінницею, не була б собою. Для хороших оцінок і балу в атестаті треба дуже багато працювати. Але тоді в тебе немає часу жити. Оцінки, на мою думку, не вирішують багато в житті – це лише цифри на папері. Важливіші твій досвід, талант, те що живе в тобі, твої риси особливі, вміння. Я працюю над тим, що мені дійсно потрібно. Зараз моя головна ціль – вступити до вишу.

До речі, нещодавно зустріла цікаву цитату: «Я ніколи не дозволю освіті завадити моєму навчанню». Ось і я люблю саморозвиток, тренінги, форуми. Це навчання, яке дає знання, учить жити. Школа ж навчає теорії, але не практики.

5На кого ви хочете навчатися і де: в Україні чи за кордоном?

Уляна: Хочу відкрити свій ресторан, але з родзинкою. У Львові. Колись планувала поїхати до Польщі, але зараз думаю, що краще побути в Україні.

Ярина: А я хочу бути журналістом, бо це моя маленька любов. Звичайно, я би хотіла навчатися за кордоном. Європейська освіта – зовсім інший рівень, але це якщо доля всміхнеться. Поки я розраховую на Львів, і моя мрія – Український католицький університет.

Як побороти сумніви та невпевненість, коли маєш якусь ідею, але боїшся втілювати?

Уляна: Якщо ти маєш ідею, то реалізуй її! Не бійся осуду, слідуй за своєю мрією та не турбуйся, що щось не вийде. У нас спершу було багато сумнівів. Навіть зараз ми не впевнені, чи повне фінансування отримаємо, чи прийдуть люди. Головна порада – ніколи не боятися дивитися в майбутнє, адже як казав Авраам Лінкольн: «Ким би ти не був, будь кращим». Покращуй себе.

Чому для України важливо мати та виховувати активну молодь?

Уляна: Бо лише активна молодь може рухати нашу країну вперед і розвивати її потенціал.

Ярина: Молодь – це ті люди, які творять майбутнє. Ми не боїмося виходити й озвучувати свою думку, не боїмося нести нові ідеї у світ. Ми показуємо, якими є. Зі своїми амбіціями, характером, і ми можемо змінити цей світ на краще. Україна зараз не в кращому стані, кожен із нас це усвідомлює, і я вірю, що зміни починаються із самого себе.

Пауло Коельйо писав: «Якщо ти хочеш миру між країнами, то має бути мир між містами. Якщо ти хочеш миру між містами, то має бути мир між будинками. Якщо ти хочеш миру між будинками, то має бути мир між сусідами. Якщо ти хочеш миру між сусідами, то має бути мир у сім’ї. Якщо тобі потрібен мир у сім’ї, то знайди його спочатку у своєму серці».

Коли змінишся сам, люди навколо побачать це і приєднаються до тебе. І таким чином, маленькими групками ми будемо тією іскрою змін заражати інших і надихати їх. Так може змінитися вся Україна. І я вірю в це.

Фото: Ярина та Уляна.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus