ePravo-2

#індивідуальний графік

Коротко: Так, звичайно.

Детальніше: Відповідно до пункту 8 частини першої статті 62 закону «Про вищу освіту» студенти мають право на забезпечення гуртожитком на строк навчання. Тобто, законом не встановлено жодних обмежень щодо прав студентів на проживання в гуртожитку. Але положеннями вишів, які стосуються умов поселення до гуртожитків, ці питання деталізуються. Наприклад, встановлюється обмеження для осіб, які навчаються на заочній формі навчання. Для осіб, які навчаються за індивідуальним графіком відвідування занять, такі обмеження відсутні як відповідно до законодавства, так і відповідно до внутрішніх положень вишів

Коротко: Лише у випадку, якщо ви безпідстав

Детальніше: Згідно статті 62 закону «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на участь у формуванні індивідуального навчального плану. Сюди належить і право студента звернутись до декана з заявою про перехід на індивідуальний графік відвідування занять (або «вільне відвідування» як кажуть студенти).
Але треба враховувати той факт, що можливість перейти на індивідуальний графік дають не всім. Адже питання щодо його оформлення регулюється відповідними положеннями та правилами, затвердженими університетом. Як правило, індивідуальний графік надають тим студентам, які працюють (бажано за фахом), або мають дітей до 3-х років, або беруть активну участь у спортивному житті університету. Таким студентам надається право не відвідувати лекційні заняття, виконуючи при цьому план навчального графіку нарівні з іншими студентами. Інколи індивідуальний графік дозволяє не відвідувати і семінарські заняття, виконуючи завдання вдома. Але вирішує це у будь-якому випадку адміністрація університету.
Тому, радимо Вам ознайомитись з внутрішніми положеннями Вашого вишу та з’ясувати, чи буде працевлаштування підставою для переведення на індивідуальний графік навчання та чи відповідаєте Ви іншим умовам такого переведення (наприклад, може братись до уваги успішність). Якщо так – декан не має права Вам відмовити.
Якщо положення про індивідуальний графік відвідування занять у Вашому виші відстунє – декан приймає рішення на власний розсуд.

Коротко: Зібрали для вас усе найкорисніше в одному матеріалі.

Детальніше: На законодавчому рівні порядок переведення студентів на індивідуальний графік не встановлено. Ці питання вирішуються адміністраціями вишів в кожному конкретному випадку.
Добре, коли у виші прийнято положення про індивідуальний графік відвідування занять і встановлено конкретні умови його надання. Попитайте, можливо у Вашому виші таке є, і наполягайте на виконанні правил, прийнятих самим університетом.
Якщо таке положення не прийнято – рішення приймається деканом на власний розсуд.
Найбільше шансів на отримання індивідуального графіку у тих студентів, які працюють (бажано за фахом), або мають дітей до 3-х років, або беруть активну участь у спортивному житті університету. Таким студентам надається право не відвідувати лекційні заняття, виконуючи при цьому навчальний план нарівні з іншими студентами. Інколи індивідуальний графік дозволяє не відвідувати і семінарські заняття, виконуючи завдання вдома. Але вирішує це у будь-якому випадку адміністрація університету.
Що стосується виробничої практики під час індивідуального графіку відвідування занять, то ці питання краще вирішувати вже за місцем її проходження.
Читайте більше за лінком.

Коротко: Так, можна.

Детальніше: Згідно статті 62 закону «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на участь у формуванні індивідуального навчального плану. Сюди належить і право студента звернутись до декана з заявою про перехід на індивідуальний графік відвідування занять (або «вільне відвідування» як кажуть студенти).
Але треба враховувати той факт, що можливість перейти на індивідуальний графік дають не всім. Адже питання щодо його оформлення регулюється відповідними положеннями та правилами, затвердженими університетом. Як правило, індивідуальний графік надають тим студентам, які працюють (бажано за фахом), або мають дітей до 3-х років, або беруть активну участь у спортивному житті університету. Таким студентам надається право не відвідувати лекційні заняття, виконуючи при цьому план навчального графіку нарівні з іншими студентами. Інколи індивідуальний графік дозволяє не відвідувати і семінарські заняття, виконуючи завдання вдома. Але вирішує це у будь-якому випадку адміністрація університету.
Тому, радимо Вам ознайомитись з внутрішніми положеннями Вашого вишу та з’ясувати, чи буде народження дитини підставою для переведення на індивідуальний графік навчання та чи відповідаєте Ви іншим умовам такого переведення (наприклад, може братись до уваги успішність). Якщо так – декан не має права Вам відмовити.
Якщо положення про індивідуальний графік відвідування занять у Вашому виші відсутнє – декан приймає рішення на власний розсуд. Для оформлення індивідуального графіку необхідно звернутись з заявою на ім’я декана, в якій обґрунтувати необхідність переведення на індивідуальний графік, запропонувати зручний для Вас графік відвідування занять. За можливості, попросити викладачів підписатись в заяві, що вони не заперечують проти Вашого індивідуального графіку.

Коротко: Так, може, адже для його надання потрібні визначені законодавством підстави.

Детальніше: Згідно статті 62 закону «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на участь у формуванні індивідуального навчального плану. Сюди належить і право студента звернутись до декана з заявою про перехід на індивідуальний графік відвідування занять (або «вільне відвідування» як кажуть студенти).
Але треба враховувати той факт, що можливість перейти на індивідуальний графік дають не всім. Адже питання щодо його оформлення регулюється відповідними положеннями та правилами, затвердженими університетом. Як правило, індивідуальний графік надають тим студентам, які працюють (бажано за фахом), або мають дітей до 3-х років, або беруть активну участь у спортивному житті університету. Таким студентам надається право не відвідувати лекційні заняття, виконуючи при цьому план навчального графіку нарівні з іншими студентами. Інколи індивідуальний графік дозволяє не відвідувати і семінарські заняття, виконуючи завдання вдома. Але вирішує це у будь-якому випадку адміністрація університету.
Якщо положення про індивідуальний графік відвідування занять у виші відстунє – декан приймає рішення на власний розсуд. Дуже часто вирішальну роль при прийнятті ним рішення відіграє успішність. Для оформлення індивідуального графіку необхідно звернутись з заявою на ім’я декана, в якій обґрунтувати необхідність переведення на індивідуальний графік, запропонувати зручний для Вас графік відвідування занять. За можливості, попросити викладачів підписатись в заяві, що вони не заперечують проти такого індивідуального графіку.

#академвідпустка

Коротко: Для цього потрібно довести поважність причин, через які ви претендуєте на академвідпустку.

Детальніше: Студент має право на академвідпуску у таких випадках:
1) за станом здоров’я – це можуть бути гострі захворювання, що потребують тривалого лікування, або загострення хронічних захворювань, або часті захворювання (понад один місяць за семестр);
2) у зв’язку з призовом на строкову військову службу або мобілізацією;
3) за сімейними обставинами (в тому числі відпустки по вагітності та пологах, відпустки по догляду за дитиною тощо);
4) у зв’язку з навчанням чи стажуванням в освітніх і наукових установах України та іноземних держав (частина 2 статті 46 Закону України Про вищу освіту).
А також в інших випадках, але це вже на розсуд адміністрації вишу.
Для реалізації цього права необхідно звернутись до деканату вишу з заявою про оформлення академвідпустки, до якої додати документи, що підтверджують поважність причин. Заява має бути адресована ректору та містити інформацію про бажаний період відсутності на навчанні студента та причини такої відсутності. У разі прийняття позитивного рішення щодо надання академвідпустки, ректор підписує відповідний наказ. Важливе значення при цьому відіграє відсутність у студента академічної заборгованості.
Максимальна тривалість академвідпустки встановлюється до одного року. Проте, відповідно до Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженого наказами МОН та МОЗ № 191/153 від 06.06.1996, її можливо продовжити ще на один рік.
Поновлення на навчання здійснюється так само – на підставі заяви. Зробити це необхідно по закінченню академвідпустки, бажано під час канікул. Але не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру, бо студенти, які не подали документи в установлений термін, – відраховуються.

Коротко: Усе залежить від мети поїздки.

Детальніше: Статтею 46 Закону України «Про вищу освіту» встановлено право студента на академвідпустку у зв’язку з навчанням в освітніх і наукових установах іноземних держав. Для реалізації цього права необхідно звернутись до деканату вишу з заявою про оформлення академвідпустки, до якої додати документи, що підтверджують вступ до іноземної освітньої установи. Заява має бути адресована ректору та містити інформацію про бажаний період відсутності на навчанні студента та причини такої відсутності. У разі прийняття позитивного рішення щодо надання академвідпустки, ректор підписує відповідний наказ. Важливе значення при цьому відіграє відсутність у студента академічної заборгованості.
Максимальна тривалість академвідпустки встановлюється до одного року. Проте, відповідно до Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженого наказами МОН та МОЗ № 191/153 від 06.06.1996, її можливо продовжити ще на один рік.
Поновлення на навчання здійснюється так само – на підставі заяви. Зробити це необхідно по закінченню академвідпустки, бажано під час канікул. Але не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру, бо студенти, які не подали документи в установлений термін, – відраховуються.

Коротко кажучи: Академічна відпустка надається на підставі заяви та документів, що підтверджують причину, за якою студент хоче оформити відпустку.

Детальніше: Статтею 46 Закону України «Про вищу освіту» встановлено право студента на академвідпустку у зв’язку з навчанням в освітніх і наукових установах іноземних держав. Для реалізації цього права необхідно звернутись до деканату вишу з заявою про оформлення академвідпустки, до якої додати документи, що підтверджують вступ до іноземної освітньої установи. Заява має бути адресована ректору та містити інформацію про бажаний період відсутності на навчанні студента та причини такої відсутності. У разі прийняття позитивного рішення щодо надання академвідпустки, ректор підписує відповідний наказ. Важливе значення при цьому відіграє відсутність у студента академічної заборгованості.

Максимальна тривалість академвідпустки встановлюється до одного року. Проте, відповідно до Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженого наказами МОН та МОЗ № 191/153 від 06.06.1996, її можливо продовжити ще на один рік.
Поновлення на навчання здійснюється так само – на підставі заяви. Зробити це необхідно по закінченню академвідпустки, бажано під час канікул. Але не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру, бо студенти, які не подали документи в установлений термін, – відраховуються.

Коротко кажучи: Право на академічну відпустку дається за станом здоров’я, у зв’язку з призовом на військову служу, за сімейними обставинами та у зв’язку з навчанням чи стажуванням.

Детальніше: Студент має право на академвідпуску у таких випадках:
1) за станом здоров’я – це можуть бути гострі захворювання, що потребують тривалого лікування, або загострення хронічних захворювань, або часті захворювання (понад один місяць за семестр);
2) у зв’язку з призовом на строкову військову службу або мобілізацією;
3) за сімейними обставинами (в тому числі відпустки по вагітності та пологах, відпустки по догляду за дитиною тощо);
4) у зв’язку з навчанням чи стажуванням в інших освітніх і наукових установах України та іноземних держав. (частина 2 статті 46 Закону України Про вищу освіту).

Коротко кажучи: Ні.

Детальніше: Відповідно до статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на період навчання студентам, аспірантам та докторантам, які навчаються на денній формі навчання. Право на таку відстрочку втрачається в разі відрахування.
Академічна відпустка згідно статті 46 закону «Про вищу освіту» є перериванням навчання, а не відрахуванням.
Тому, академічна відпустка, яка надається за станом здоров’я або певними сімейними обставинами, право на відстрочку не скасовує.

Коротко кажучи: Так, можна, починаючи з 2 курсу. Але за певних умов.

Детальніше: Відповідно до Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 245, починаючи з другого курсу можливо перевестись в інший університет. Але за певних умов.

По-перше, переведення студентів з одного вишу до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки, спеціальності здійснюється за згодою ректорів, директорів (далі – керівників) обох вишів.

По-друге, студенти, які вступили до вишу на бюджет, користуються пріоритетним правом при переведенні на місця державного замовлення тільки за умови наявності таких вакантних місць. При відсутності бюджетних вакантних місць, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені до іншого вишу лише на контракт.

По-третє, студенти, які навчаються в державному виші на контракті, можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших вишів. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу. При цьому, студенти, що навчаються за контрактом в одному виші, можуть бути переведені також і на бюджетні місця в іншому виші на конкурсній основі і за умови звільнення таких місць.

Таким чином, по закінченню академвідпустки студент, який бажає перевестись до іншого вишу, подає на ім’я керівника вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і, отримавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до керівника того вишу, до якого він бажає перевестись. Але перед цим обов’язково необхідно подати заяву про поновлення на навчанні.

Зробити це необхідно по закінченню академвідпустки, бажано під час канікул. Але не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру, бо студенти, які не подали документи в установлений термін, – відраховуються.

Коротко кажучи: Так, потрібно звернутися до адміністрації вишу.

Детальніше: Для реалізації цього права необхідно звернутись до деканату вишу з заявою про оформлення академвідпустки, до якої додати документи, що підтверджують поважність причин. Заява має бути адресована ректору та містити інформацію про бажаний період відсутності на навчанні студента та причини такої відсутності. У разі прийняття позитивного рішення щодо надання академвідпустки, ректор підписує відповідний наказ. Важливе значення при цьому відіграє відсутність у студента академічної заборгованості.

Максимальна тривалість академвідпустки встановлюється до одного року. Проте, відповідно до Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженого наказами МОН та МОЗ № 191/153 від 06.06.1996, її можливо продовжити ще на один рік.
Поновлення на навчання здійснюється так само – на підставі заяви. Зробити це необхідно по закінченню академвідпустки, бажано під час канікул. Але не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру, бо студенти, які не подали документи в установлений термін, – відраховуються.

#відрахування

Коротко кажучи: Є багато варіантів: за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення договору та інші.

Детальніше: Перелік підстав для відрахування студентів встановлено статтею 46 закону «Про вищу освіту»:
1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;
2) власне бажання;
3) переведення до іншого навчального закладу;
4) невиконання навчального плану;
5) порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;
6) інші випадки, передбачені законом.
Звертаємо Вашу увагу на п’яту підставу. Строки оплати за навчання встановлюються контрактом між Вами та ВНЗ, який було укладено під час втупу. Порушення таких строків є порушенням умов контракту, а тому це може бути підставою для відрахування. На законодавчому рівні загальні терміни оплати за навчання не встановлено. Вони визначаються у кожному конкретному випадку договором.

Радимо знайти цей контракт. ВНЗ обов’язково мав надати Вам один підписаний примірник контракту. Ще один примірник зберігається у виші. В контракті Ви зможете побачити строки оплати та з’ясувати, чи буде прострочка оплати у Вашому випадку порушенням умов контракту та підставою для відрахування.

Коротко кажучи: Ні.

Детальніше: Відповідно до частини першої статті 46 закону «Про вищу освіту» в будь-який момент студента може бути відраховано з університету за власним бажанням. Для цього необхідно звернутись до адміністрації вишу з заявою відповідного змісту.

Обов’язку повертати державні кошти немає. Але треба розуміти, що право на повторний вступ за результатами ЗНО на місця державного замовлення до будь-якого іншого вишу буде втрачено. Оскільки відповідно до статті 4 закону “Про вищу освіту” громадяни мають право на отримання вищої освіти за державним замовленням на конкурсній основі на кожному освітньому рівні лише один раз, незалежно від того, завершено навчання чи ні.

Повторний вступ на місця державного замовлення можливий лише за умови відшкодування державі коштів за навчання. Тобто, обов’язку повертати кошти за навчання немає. Але якщо особа хоче знову навчатись на бюджеті в іншому виші – доведеться відшкодувати державі витрачені на навчання кошти.

Відповідно до Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, затвердженого постановою КМУ від 26 серпня 2015 року № 658, у разі наявності за результатами ЗНО підстав для зарахування особи для повторного здобуття вищої освіти на бюджетне місце, керівник відповідного вишу видає наказ про її зарахування та встановлює строк для відшкодування такою особою коштів не пізніше 10 робочих днів з дня початку відповідного навчального року.

Розрахунок коштів, що підлягають відшкодування особою, здійснюється в залежності від часу, який особа провчилася на бюджеті, та середньої вартості навчання за один місяць на відповідній спеціальності в цьому університеті.

Коротко кажучи: Лише умови договору дадуть відповідь на питання, можливо повернути кошти чи ні.

Детальніше: Питання оплати вартості навчання та повернення коштів у випадку відрахування регулюються договором, який укладався з університетом під час вступу. Тільки умови договору дадуть відповідь на питання, можливо повернути кошти чи ні. Оскільки, якщо в договорі прописано, що плата за навчання у разі відрахування студента з певних причин не повертається – це не буде порушенням, адже такі умови було погоджено під час підписання договору.

Тому, радимо уважно прочитати договір і, в разі, якщо там передбачено право на повернення коштів за навчання – звертатися до університету з вимогою повернення коштів. У випадку відмови гроші можливо повернути у судовому порядку.

Коротко кажучи: Можна поновитися або на перший семестр поточного курсу, або на перший семестр наступного курсу, ліквідувавши академрізницю.

Детальніше: Відповідно до статті 46 закону «Про вищу освіту» студент в будь-який момент може відрахуватись з вищого навчального закладу за власним бажанням.
А відповідно до Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом МОН України № 245, кожна особа, починаючи з другого курсу, має право поновитись на навчання.

З заявою про поновлення треба звертатись до адміністрації вишу під час канікул, але не пізніше двох тижнів з початку семестру. Поновлюють на навчання, як правило, не на семестр, а на курс. Тобто, в даному випадку може бути два варіанти:

1) поновлення на перший семестр поточного курсу;
2) поновлення на перший семестр наступного курсу за умови ліквідації академічної різниці.

В жодному із вказаних випадків доплачувати за поновлення не потрібно.

Коротко кажучи: Ні, якщо у студента немає заборгованостей.

Детальніше: Відповідно до статті 46 закону «Про вищу освіту» кожен студент має право відрахуватись з вищого навчального закладу за власним бажанням. Ніхто не може перешкоджати реалізації студентом цього права. Тим більше, встановлювати штрафи та інші санкції за відрахування. До того ж, студенти, які навчались за державним замовленням, не зобов’язані в разі відрахування повертати державні кошти.

Проте, ситуація кардинально змінюється у випадках, коли навчання здійснюється за контрактом. Тоді умовами контракту може бути передбачено право університету застосовувати штрафні санкції у разі несвоєчасного внесення студентом плати за навчання або, навіть, притримувати документи студента.

Тобто, якщо до моменту відрахування у студента існує заборгованість перед університетом – він повинен її повернути. А вже після ліквідації студентом заборгованості ніхто не може перешкоджати йому в отриманні документів про освіту.

#вступ

Коротко: точну відповідь дасть лише підписаний вами договір.

Детальніше: Питання оплати вартості навчання та повернення коштів у випадку відрахування регулюються договором, який укладався з університетом під час вступу. Тільки умови договору дадуть відповідь на питання, можливо повернути кошти чи ні. Оскільки, якщо в договорі прописано, що плата за навчання у разі відрахування студента з певних причин не повертається – це не буде порушенням, адже такі умови було погоджено під час підписання договору.

Тому, радимо уважно прочитати договір і, в разі, якщо там передбачено право на повернення коштів за навчання – звертатися до університету з вимогою повернення коштів. У випадку відмови гроші можливо повернути у судовому порядку.

Коротко: Переведення на іншу форму навчання на бюджетній основі можливе, але на конкурсній основі і за умови наявності вакантних бюджетних місць.

Детальніше: Відповідно до Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом МОН України № 245, починаючи з другого курсу кожен студент може перевестись з контрактної форми навчання на бюджетну як в межах одного вузу, так і в інший вуз, але за певних умов.
По-перше, переведення студентів на місця державного замовлення здійснюється на конкурсній основі за умови наявності вакантних бюджетних місць. При відсутності таких місць студенти за їх згодою можуть бути переведені лише на контракт. По-друге, студенти, які навчаються на бюджеті, користуються пріоритетним правом при переведенні на місця державного замовлення. По-третє, для участі в конкурсі на зайняття вакантих бюджетних місць студент має подати на ім’я керівника вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення.
Отже, переведення на іншу форму навчання на бюджетній основі можливе, але на конкурсній основі і за умови наявності вакантних бюджетних місць. Навчання на бюджеті дає право пріоритетного переведення на місця державного замовлення.

Коротко: Ні.

Детальніше: Обов’язку повертати державні кошти немає. Але треба розуміти, що право на повторний вступ за результатами ЗНО на місця державного замовлення до будь-якого іншого вишу буде втрачено. Оскільки відповідно до статті 4 закону “Про вищу освіту” громадяни мають право на отримання вищої освіти за державним замовленням на конкурсній основі на кожному освітньому рівні лише один раз, незалежно від того, завершено навчання чи ні.

Коротко: переходьте одразу до пункту «Детальніше»

Детальніше: Необхідно розуміти, що поновлення має місце лише у тому випадку, коли студента було відраховано і він бажає продовжити навчання в цьому ж виші. А для переходу до іншого вишу існує переведення. Тому, якщо Ви бажаєте змінити університет, поновлення тут ні до чого і надалі будемо розглядати варіант з переведенням.
Відповідно до Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 245, починаючи з другого курсу студент має право перевестись в інший університет. Але за певних умов.
По-перше, переведення студентів з одного вишу до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки, спеціальності здійснюється за згодою керівників обох вишів.
По-друге, студенти, які вступили до вишу на бюджет, користуються пріоритетним правом при переведенні на місця державного замовлення тільки за умови наявності таких вакантних місць. При відсутності бюджетних вакантних місць вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені до іншого вишу лише на контракт.
Студент, який бажає перевестись до іншого вишу, подає на ім’я керівника вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і, отримавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до керівника того вишу, до якого він бажає перевестись.
При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці (шляхом складання іспитів) керівник нового вишу видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять. А керівник вишу, в якому студент навчався раніше, видає наказ про відрахування студента у зв’язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента до нового вишу. Керівник нового вишу після одержання особової справи студента видає наказ про його зарахування.
Отже, перейти на навчання до іншого вишу можливо шляхом переведення. Переведення на бюджетні місця відбувається на конкурсній основі і за умови наявності вакантних бюджетних місць. Тому, навіть якщо у попередньому виші Ви навчались за державним замовленням, відсутні гарантії надання Вам бюджетного місця в іншому виші. Обов’язок компенсувати вартість навчання, незалежно від того, на яку форму навчання в іншому виші вступає студент, відсутній.

Коротко: Так, можете.

Детальніше: Закон «Про вищу освіту» не обмежує нікого у можливості повторного вступу на один і той же освітній рівень. Тому повторний вступ є можливим.
Але, якщо до цього навчання в аспірантурі здійснювалось за державним замовленням, то повторний вступ на бюджет забороняється. Оскільки відповідно до статті 4 закону «Про вищу освіту» громадяни мають право на отримання вищої освіти за державним замовленням на конкурсній основі на кожному освітньому рівні лише один раз, незалежно від того, завершено навчання чи ні.

#гуртожиток

Коротко: Так, звичайно.

Детальніше: Так, потрібно написати заяву на ім’я ректора про те, що у вас скрутне фінансове становище і бажаєте сплачувати щомісяця. Інакше ніяк, бо це внутрішні правила універу і ніхто навіть слухати не буде.

Коротко: Виходить, що студент без стипендії має заплатити за комунальні послуги в місяць 2,55 грн.

Детальніше: Складовою вартості проживання в гуртожитку є плата за житлово-комунальні послуги. Згідно з наказом, студенти мають право платити за ці послуги менше. У цьому полягає субсидія на житлово-комунальні послуги: за них частково платить держава. Якщо лічильники в гуртожитку не встановлені, то плата за комунальні послуги повинна становити не більше 15 відсотків доходу студента за місяць (це якщо є стипендія). Якщо стипендії нема, то, згідно з постановою Кабміну від 21 жовтня 1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг», 15 відсотків відраховують від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Виходить, що студент без стипендії має заплатити за комунальні послуги в місяць 2,55 гривні. Для призначення субсидії потрібно звернутись із заявою в управління праці та соціального захисту населення, яке є в кожній міській раді чи місцевій адміністрації. Зі собою необхідно мати: -довідку про доходи (деканат видасть довідку про те, що ви отримуєте чи не отримуєте стипендії); -паспорт. Це ефективно для мешканців гуртожитку, які щомісяця оплачують проживання. Студентам, які змушені платити всю суму відразу, рекомендуємо звернутись із заявою до декана про необхідність оплачувати за гуртожиток частинами.

Коротко: На законодавчому рівні таких пільг не встановлено.

Детальніше: На загальнодержавному рівні таких пільг не встановлено. Але вищі навчальні заклади своїми внутрішніми положеннями можуть врегулювати ці питання. Уточнюйте за місцем навчання.

Коротко: Доводити, що гуртожиток – ваш єдиний варіант.

Детальніше: Звертатись із заявою про надання місця в гуртожитку на ім’я ректора/декана, в якій вказати, що іншого місця проживання у Вас в Києві немає та відповідно до пункту 8 частини першої статті 62 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на забезпечення гуртожитком на строк навчання у порядку, встановленому законодавством.

Коротко: Так.

Детальніше: Відповідно до пункту 8 частини першої статті 62 закону «Про вищу освіту» студенти мають право на забезпечення гуртожитком на строк навчання. Тобто, законом не встановлено жодних обмежень щодо прав студентів на проживання в гуртожитку. Але положеннями вишів, які стосуються умов поселення до гуртожитків, ці питання деталізуються. Наприклад, встановлюється обмеження для осіб, які навчаються на заочній формі навчання. Для осіб, які навчаються за індивідуальним графіком відвідування занять, такі обмеження відсутні як відповідно до законодавства, так і відповідно до внутрішніх положень вишів.

Коротко: А який режим доступу до гуртожитка, згідно з правилами внутрішнього розпорядку?

Детальніше: Законом «Про вищу освіту» передбачено обов’язок кожного студента дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу. При поселенні до гуртожитку студентів під підпис ознайомлюють з правилами проживання в гуртожитку. Такими правилами встановлюється графік роботи гуртожитку, графік відвідувань, чергувань тощо.

Тому, якщо правилами проживання в гуртожитку передбачено обов’язок студента зайти до гуртожитку до 23:00 – їх треба дотримуватись. Проте, бувають ситуації, коли з поважних причин студент може запізнитися. В такому випадку радимо завчасно звернутись до адміністрації гуртожитку з заявою, в якій пояснити можливі причини такого запізнення і попроситися зайти пізніше встановленої години.

#закордонні поїздки

Коротко: Усі студенти (і українських, і закордонних вишів) мають право на відстрочку.

Детальніше: Перш за все, згідно Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою КМУ № 352, повістки, надіслані поштою, залишені в поштовій скриньці, під дверима, або передані через членів сім’ї чи третіх осіб, не можуть вважатись належним повідомленням Вашого знайомого щодо необхідності проходження ним медичної комісії.
Крім того, відповідно до п. 9 ст. 17 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.
Таким чином, твердження працівників військкомату про те, що тільки студенти українських вишів мають право на відстрочку – не відповідає чинному законодавству.

Коротко: Усе залежить від мети поїздки.

Детальніше: Статтею 46 Закону України «Про вищу освіту» встановлено право студента на академвідпустку у зв’язку з навчанням в освітніх і наукових установах іноземних держав. Для реалізації цього права необхідно звернутись до деканату вишу з заявою про оформлення академвідпустки, до якої додати документи, що підтверджують вступ до іноземної освітньої установи. Заява має бути адресована ректору та містити інформацію про бажаний період відсутності на навчанні студента та причини такої відсутності. У разі прийняття позитивного рішення щодо надання академвідпустки, ректор підписує відповідний наказ. Важливе значення при цьому відіграє відсутність у студента академічної заборгованості.
Максимальна тривалість академвідпустки встановлюється до одного року. Проте, відповідно до Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженого наказами МОН та МОЗ № 191/153 від 06.06.1996, її можливо продовжити ще на один рік.
Поновлення на навчання здійснюється так само – на підставі заяви. Зробити це необхідно по закінченню академвідпустки, бажано під час канікул. Але не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру, бо студенти, які не подали документи в установлений термін, – відраховуються.

Коротко: Так, можна.

Детальніше: Відповідно до статті 46 закону «Про вищу освіту» студента може бути відраховано за власним бажанням. Форму виявлення такого бажання не встановлено, а тому заяву про відрахування може бути надіслано поштою. Для підтвердження факту відправлення такої заяви радимо надсилати її рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Проте, навряд чи університет погодиться повертати оригінали документів про освіту шляхом поштового відправлення. Тому, для отримання цих документів особиста явка буде обов’язковою. В такому випадку дійсно можна довіреністю уповноважити на це іншу особу, якщо у власника документів відсутня можливість їх отримати.

#контракт

Коротко: Для цього потрібно довести поважність причин, через які ви претендуєте на академвідпустку.

Детальніше: Студент має право на академвідпуску у таких випадках:
1) за станом здоров’я – це можуть бути гострі захворювання, що потребують тривалого лікування, або загострення хронічних захворювань, або часті захворювання (понад один місяць за семестр);
2) у зв’язку з призовом на строкову військову службу або мобілізацією;
3) за сімейними обставинами (в тому числі відпустки по вагітності та пологах, відпустки по догляду за дитиною тощо);
4) у зв’язку з навчанням чи стажуванням в освітніх і наукових установах України та іноземних держав (частина 2 статті 46 Закону України Про вищу освіту).
А також в інших випадках, але це вже на розсуд адміністрації вишу.
Для реалізації цього права необхідно звернутись до деканату вишу з заявою про оформлення академвідпустки, до якої додати документи, що підтверджують поважність причин. Заява має бути адресована ректору та містити інформацію про бажаний період відсутності на навчанні студента та причини такої відсутності. У разі прийняття позитивного рішення щодо надання академвідпустки, ректор підписує відповідний наказ. Важливе значення при цьому відіграє відсутність у студента академічної заборгованості.
Максимальна тривалість академвідпустки встановлюється до одного року. Проте, відповідно до Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженого наказами МОН та МОЗ № 191/153 від 06.06.1996, її можливо продовжити ще на один рік.
Поновлення на навчання здійснюється так само – на підставі заяви. Зробити це необхідно по закінченню академвідпустки, бажано під час канікул. Але не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру, бо студенти, які не подали документи в установлений термін, – відраховуються.

Коротко: Переведення можливе, але на конкурсній основі і за умови наявності вакантних бюджетних місць.

Детальніше: Відповідно до Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом МОН України № 245, починаючи з другого курсу кожен студент може перевестись з контрактної форми навчання на бюджетну як в межах одного вузу, так і в інший вуз, але за певних умов.
По-перше, переведення студентів на місця державного замовлення здійснюється на конкурсній основі за умови наявності вакантних бюджетних місць. При відсутності таких місць студенти за їх згодою можуть бути переведені лише на контракт. По-друге, студенти, які навчаються на бюджеті, користуються пріоритетним правом при переведенні на місця державного замовлення. По-третє, для участі в конкурсі на зайняття вакантих бюджетних місць студент має подати на ім’я керівника вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення.

Отже, переведення на іншу форму навчання на бюджетній основі можливе, але на конкурсній основі і за умови наявності вакантних бюджетних місць. Навчання на бюджеті дає право пріоритетного переведення на місця державного замовлення.

Коротко: Звернутися до територіального відділення податкової з необхідними документами.

Детальніше: Суть податкової знижки полягає в тому, що кожен, хто працює за трудовим договором, сплачує 15% податку на доходи зі своєї заробітної плати. Якщо доводиться із зарплати ще й оплачувати навчання, то держава надає податкову знижку – можливість повернути собі ці 15% податку.
Оформити податкову знижку можуть студенти чи їхні батьки, які офіційно працювали на момент оплати контракту. Байдуже, що в договорі про навчання зазначено, що «студент зобов’язується вносити плату». Хто подав декларацію про доходи, той і платив за навчання. Достатньо, щоб працював хтось один із батьків. Зароблених за податковий рік грошей має вистачити для оплати навчання – це головне.
Є ще одна умова: згідно з п. 166.3.3. Податкового кодексу, розмір плати за контракт за кожен місяць не повинен перевищувати розміру податкової соціальної пільги, помноженої на 1,4. Тобто: 1 378 грн х 1,4 = 1 929,2 ≈ 1 930 грн. За 10 місяців навчального року – 19 300 грн. Якщо сума більша, то різницю просто не братимуть до уваги під час розрахунку розміру знижки.
Податкову знижку можна отримати тільки за поточний рік, а не за минулі роки. Крім того, звертаємо увагу, що краще платити не всю суму відразу, а за кожен семестр окремо. Податкову знижку нараховують одноразово тільки за поточний рік, тому якщо ви навчаєтеся, наприклад, у 2015-2016 навчальному році, вам повернуть гроші тільки за 2015. А це половина суми. Якщо ж розбити платіж на 2 етапи у 2015 і у 2016 роках – то гроші повернуть за обидва семестри.
Для отримання податкової знижки необхідно звернутись до територіального відділення податкової (тепер це Державна фіскальна служба України) за місцем реєстрації студента або особи, яка платила за навчання, з таким пакетом документів:
• копією паспорта студента і особи, яка платила за навчання;
• копією ідентифікаційного коду (обох осіб);
• копією квитанції з банку про оплату навчання;
• оригіналом довідки про доходи (її видають в бухгалтерії за місцем роботи);
• заявою про суму виплачених доходів та утриманих податків;
• декларацією про доходи (зразок – на сайті Державної фіскальної служби України);
• номером банківської картки чи рахунка, на який повертатимуться кошти;
• копією договору про навчання;
• копією свідоцтва про народження студента (навіть якщо студент повнолітній);
• копією студентського (або довідкою про навчання з вишу).
Ці документи потрібно подати до 30 квітня року, наступного за звітним. Наприклад, якщо ви платили за навчання у 2015, то маєте право повернути гроші за навчання до 30 квітня 2016.
Податкову знижку оформлюйте на того із сім’ї, хто офіційно отримує найбільшу заробітну платню. Логіка проста: ця особа платить більше податків, а тому більше повернуть (звичайно, в межах 15% від максимуму – 19 300 грн).

#сесія

Коротко: Середній бал після сесії має бути не нижче 4.

Детальніше: Відповідно до пункту 12 постанови КМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення» академічна стипендія у мінімальному розмірі призначається студентам, які за результатами семестрового контролю мають середній бал успішності 7.00-9.99 за дванадцятибальною або 4.00-4.99 за п’ятибальною шкалою оцінювання.

Тобто, середній бал після сесії має бути не нижче 4.

Забрати документи потрібно буде лише після відрахування. Невиконання навчальної програми відповідно до статті 46 закону “Про вищу освіту” дійсно є підставою для відрахування, але, як правило, є можливість повторно скласти іспити і залишитись на навчанні.

Якщо все ж відрахування не вдається оминути – гроші в будь-якому разі повертати не потрібно. Але треба розуміти, що право на повторний вступ на місця державного замовлення буде втрачено. Оскільки відповідно до статті 4 закону “Про вищу освіту” громадяни мають право на отримання вищої освіти за державним замовленням на конкурсній основі на кожному освітньому рівні лише один раз, незалежно від того, завершено навчання чи ні.

#соцвиплати

Коротко: У такому випадку студентові призначається соціальна стипендія.

Детальніше: Відповідно до пункту 6 постанови КМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення» студентам з числа дітей-сиріт, а також студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, призначається соціальна стипендія. Розмір соціальної стипендії в такому випадку відповідно до постанови КМУ № 797 від 8 жовтня 2015 року з 1 вересня 2015 року становить 1989 гривень на місяць.

Коротко: Ні.

Детальніше: Аналіз положень закону «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» дає підстави зробити висновок про те, що статус сироти пов’язується лише з віковою ознакою – це особа до 23 років, в якої у віці до 18 років померли або загинули батьки. Реєстрація такою особою шлюбу не буде підставою для позбавлення її передбачених законодавством заходів соціального захисту.

#стипендія

Коротко: У такому випадку студентові призначається соціальна стипендія.

Детальніше: Відповідно до пункту 6 постанови КМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення» студентам з числа дітей-сиріт, а також студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, призначається соціальна стипендія. Розмір соціальної стипендії в такому випадку відповідно до постанови КМУ № 797 від 8 жовтня 2015 року з 1 вересня 2015 року становить 1989 гривень на місяць.

Коротко: Ні.

Детальніше: Постанова КМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення» є обов’язковою до виконання щодо всіх осіб, які навчаються у навчальних закладах та наукових установах за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, у навчальних закладах, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та комунальних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Отже, університет не має права скасовувати своїми наказами положення, які містяться в обов’язковому до виконання нормативно-правовому акті та відміняти законодавчо закріплене підвищення стипендії певним категоріям студентів.

Коротко: Середній бал після сесії має бути не нижче 4.

Детальніше: Відповідно до пункту 12 постанови КМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення» академічна стипендія у мінімальному розмірі призначається студентам, які за результатами семестрового контролю мають середній бал успішності 7.00-9.99 за дванадцятибальною або 4.00-4.99 за п’ятибальною шкалою оцінювання.

Тобто, середній бал після сесії має бути не нижче 4.

Коротко: Так, стипендія залишиться.

Детальніше: Аналіз положень закону «Про вищу освіту» та постанови КМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення» дає підстави зробити висновок про те, що працевлаштування не позбавляє права на отримання стипендії.

Коротко: Так.

Детальніше: Дане питання регулюється Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ № 1078. У разі підвищення заробітної плати (стипендії), місяць такого підвищення вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін і індексація в цьому місяці не провадиться. І, відповідно, з цього можна зробити висновок, що при підвищенні стипендій і зарплат індексація дійсно знімається.

При цьому, якщо зростає розмір заробітної плати (стипендії) і сума підвищення менше, ніж сума індексації, яка виплачується на момент підвищення, то здійснюється підвищення розміру заробітної плати та зберігається сума індексації, визначена з урахуванням такого підвищення.

Таким чином, якщо сума підвищення заробітної плати (стипендії) нижча, ніж сума індексації, то до підвищеної заробітної плати (стипендії) все ж таки додається певна сума індексації, визначена з урахуванням такого підвищення.

Коротко: Визначається постановою КМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення»

Детальніше: Порядок нарахування стипендій визначається постановою КМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення». Відповідно до пункту 12 вказаної постанови академічна стипендія у мінімальному розмірі призначається учням, які за результатами семестрового контролю мають середній бал успішності 7.00 – 9.99 за дванадцятибальною або 4.00 – 4.99 за п’ятибальною шкалою оцінювання.
Відповідно до пункту 18 академічна стипендія призначається з першого числа місяця, що настає після закінчення семестрового контролю згідно з навчальним планом, на період до визначення результатів наступного семестрового контролю.
Пунктом 22 вищевказаної постанови з цього приводу зазначено: «У період тимчасової непрацездатності, підтвердженої відповідним документом, особа отримує академічну стипендію у призначеному їй розмірі».

Коротко: Написати відповідну заяву.

Детальніше: Напишіть заяву в деканат, що хочете змінити банк на той, який вам подобається. В університеті є, окрім одного банку, банки-партнери. Їм треба написати заяву про бажання отримувати стипендію через них. але попередньо скажіть про це в деканаті.

Коротко: Переведення на іншу форму навчання на бюджетній основі можливе, але на конкурсній основі і за умови наявності вакантних бюджетних місць.

Детальніше: Відповідно до Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом МОН України № 245, починаючи з другого курсу кожен студент може перевестись з контрактної форми навчання на бюджетну як в межах одного вузу, так і в інший вуз, але за певних умов.
По-перше, переведення студентів на місця державного замовлення здійснюється на конкурсній основі за умови наявності вакантних бюджетних місць. При відсутності таких місць студенти за їх згодою можуть бути переведені лише на контракт. По-друге, студенти, які навчаються на бюджеті, користуються пріоритетним правом при переведенні на місця державного замовлення. По-третє, для участі в конкурсі на зайняття вакантих бюджетних місць студент має подати на ім’я керівника вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення.
Отже, переведення на іншу форму навчання на бюджетній основі можливе, але на конкурсній основі і за умови наявності вакантних бюджетних місць. Навчання на бюджеті дає право пріоритетного переведення на місця державного замовлення.

Коротко: Ні.

Детальніше: Обов’язку повертати державні кошти немає. Але треба розуміти, що право на повторний вступ за результатами ЗНО на місця державного замовлення до будь-якого іншого вишу буде втрачено. Оскільки відповідно до статті 4 закону “Про вищу освіту” громадяни мають право на отримання вищої освіти за державним замовленням на конкурсній основі на кожному освітньому рівні лише один раз, незалежно від того, завершено навчання чи ні.

соціальні виплати

Коротко: Так

Детальніще: Згідно постанови КМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення» соціальна стипендія призначається незалежно від бюджетної або контрактної форми навчання:
– студентам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків;
– студентам з числа осіб, яким згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантуються пільги під час призначення стипендії;
– студентам з малозабезпечених сімей;
– студентам, які є дітьми-інвалідами та інвалідами I-III групи;
– студентам, які мають сім’ї з дітьми і в яких обоє з подружжя або одна мати (батько) навчається у вищому навчальному закладі за денною формою навчання;
– студентам, які навчаються за гірничими спеціальностями, батьки яких загинули або стали інвалідами внаслідок отримання травм на виробництві, професійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах.
Проте, в деяких випадках студентам, які вже отримують стипендію навчаючись за державним замовленням, соціальна стипендія окремо не виплачується.


Все ще маєте запитання? Слухаємо!

  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.