9 книг про освіту в цифрову добу

книги

В Японії з’явився робот-викладач. Фахівці зі створення віртуальної реальності потроху витісняють бухгалтерів та менеджерів із ринку праці. А Трамп нібито переміг на виборах завдяки використанню цифрових слідів виборців. Вочевидь, світ, зображений у серіалі «Край “Дикий Захід”», вже близько. Що в таких умовах відбувається з освітою? Відеоігри перетворюються на метод навчання, а емоційний інтелект стає провідним умінням. Якщо хочеш крокувати в ногу з часом – читай більше про тенденції сучасної освіти.

Марність дипломів і влада гуманітаріїв: нові тренди

«Доба антиосвіти», Джеймс Пол Гі

Сучасні цифрові технології та соціальні медіа здатні або замкнути нас у глухій камері, або створити нові світи, сповнені можливостей. Так вважає професор Університету Аризони, соціолінгвіст, автор концепту «нової грамотності» Джеймс Пол Гі. Нова грамотність –це здатність сприймати не лише традиційні шляхи передачі інформації (читання й письмо). Передусім, це – також навички роботи з цифровими технологіями, які уможливлюють міжсистемне мислення. Але технологічний прогрес має й негативні наслідки в освітній сфері – так звані тенденції «антиосвіти». Електронні пристрої обмежують задіяність людей, соціальну комунікацію під час навчання, полегшуючи та інколи навіть примітивізуючи освітній процес.

«Чи коледж дійсно того вартий?», Вільям Беннетт

У нас висловлюваннями «українська вища освіта мертва» або «університет навчає чому завгодно, окрім обраної спеціальності» вже нікого не здивуєш. Але якщо цінність бакалаврського диплому ставить під сумнів колишній Міністр освіти США Вільям Беннетт, чи це не привід почати хвилюватись за світове майбутнє вищої освіти? У своїх дослідженнях автор дійшов висновку, що до 2018 року в США з’явиться 14 мільйонів нових робочих місць із достатньою зарплатою. Для більш ніж половини з них вистачить і середньої освіти. Тож чи збереже за собою ступінь бакалавра статус «золотого квитка» до більш фінансово й інтелектуально повноцінного життя?

«На захист ліберальної освіти», Фарід Закарія

І все ж таки майбутнє має бути за гуманітарною освітою («liberal arts»), стверджує найсвіжіша книга американського політичного аналітика. Основний аргумент на користь цієї тези: Америка досягла сучасного рівня процвітання саме завдяки застосуванню всебічної, а не профільної технічної освіти. Фарід Закарія вважає, що незважаючи на суттєве зміщення освітніх акцентів у сторону природничих наук, технології, інженерії й математики, лише гуманітарний напрям може забезпечити логічне й аналітичне мислення, системне й глибоке розуміння процесів сучасності.

книги

Реклама

Відеоігри і персоніфікація: нові методи

«З усіма і ні з ким», Майкл Харріс

«Платформа онлайн-курсів Coursera зібрала більше даних, важливих для системи освіти, ніж усі її заклади за 5 тисяч років», – каже Ендрю Ин, один із засновників технології MOOC (massive open online courses). Стрімкий розвиток Інтернет-освіти руйнує монополію на знання, яка була встановлена понад 400 років назад із винайденням книгодрукування. Ще зовсім трохи – і буде створена програма персоніфікованої освіти, за прикладом того, як Google і Amazon персоніфікували пошук та придбання товарів. Як це впливає на функції традиційного викладача і змінює навчальну концепцію, які суттєві недоліки має онлайн-освіта, а також чим взагалі небезпечна віртуальна залежність – досліджує журналіст Майкл Харріс.

«Математична освіта для нової ери: відеоігри як середовище для навчання», Кейт Девлін

Чудова новина для геймерів: усе більше вчених вважають, що ігри поруч із різноманітними стимуляторами скоро замінять класичні засоби і методи навчання. «Ігри – це тренажери з внутрішньою системою стимулів. Тобто вони здатні глибоко проникати в діяльність людини і допомагати навчатись робити щось на практиці», – зазначає математик та популяризатор науки Кейт Девлін. У своїй книзі він доводить, чому застосування відеоігор для вивчення математики сприятиме розвитку інноваційного мислення, пояснюючи ключові принципи створення подібних освітніх технологій.

«Залучай і володарюй», Кевін Вербах, Ден Хантер

Вираз «усе наше навчання – гра» найближчим часом стане буденним. Так, автори цієї роботи стверджують, що ігри можна використовувати не просто як окремий навчальний інструмент. Взагалі весь освітній процес потрібно перетворити на гру. Подібна методика отримала назву гейміфікація і вже активно застосовується в менеджменті. Але має й неабиякий потенціал для сфери освіти, оскільки пропонує нестандартне вирішення актуальної проблеми – як підвищити мотивацію студентів.

книга

Емоційний і штучний інтелект: нові навички

«Як вправи можуть покращити роботу мозку», Джон Ратей, Ерік Хагерман

Незамінна книга в добу безмежного потоку інформації й стресу, яка висуває нові вимоги до потрібних навичок. Праця також буде корисною, якщо ти досі не можеш змусити себе почати займатись спортом. Даремно. Виявляється, що систематична фізична активність збільшує інтенсивність кровопостачання в мозок, а також сприяє виробленню дофаміну та опіату – гормонів радості. Спорт також входить до групи трьох «с» (поруч зі сном та сексом) як діяльність, яка покращує наші розумові здібності – концентрацію, пам’ять, здатність аналізувати.

«Емоційний інтелект», Деніел Гоулман

На думку американського психолога Деніела Гоулмана, у сучасному світі емоційний інтелект (EI, emotional intelligence) значно важливіший за звичайний раціональний розум (IQ, intelligence quotient). Емоційний інтелект – це в першу чергу здатність розуміти емоції інших і вміння контролювати власні почуття й керувати ними. «У кращому випадку доля інтелектуального коефіцієнту в факторах, які визначають успіх у житті, – 20 %, тоді як решта 80 % – інші сили». До таких сил і належить емоційний спосіб мислення, від якого в майбутньому залежатиме наше місце під сонцем.

«Штучний інтелект», Нік Бостром

Неможливо в добірці про освіту цифрової доби оминути питання штучного інтелекту. Згодні, що це має опосередковане відношення до освітніх навичок майбутнього. Але ця робота оксфордського філософа є знаковою, бо дає загальне розуміння того, як вже найближчим часом зміниться інтелект. Людський мозок, навіть із різноманітними покращеннями, не зможе конкурувати з машинами. «Імітаційна модель мозку, яка працює в 10 разів швидше за біологічний, зможе читати книги за лічені секунди й написати докторську дисертацію за день. А якщо швидкість праці збільшити до мільйона разів, машина буде здатна виконувати за добу такий обсяг інтелектуальної роботи, для якого людині знадобилося би ціле тисячоліття».

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus