6 забутих книг, актуальних як ніколи

6 забутих, але актуальних книг

Фото: joyreactor.cc

Ще в XIX столітті Карл Маркс знав, що сьогодні ми будемо масово скуповувати зовсім непотрібні речі за шаленими цінами (так звані «бренди»). Вже у ХХ столітті Гі Дебор із надзвичайною точністю змалював віртуальне суспільство, поглинуте життям у соціальних мережах. А Річард Докінз довів, що ДНК – це єдиний матеріальний носій спадковості. «Студвей» розповість, про які книги не варто забувати навіть через кілька століть.

Стендаль – «Про кохання», 1822 рік

Мало хто знає Стендаля як автора вичерпного та надзвичайно проникливого трактату «Про кохання». Проте Анрі-Марі Бейль (справжнє ім’я французького письменника) у цій роботі здійснює сміливу спробу дістатись сутності одвічної загадки людства – хімії кохання. Для цього він використовує поняття «кристалізації» (схильність прикрашати, наділяти «об’єкт почуттів» досконалими якостями).

Пояснюючи кристалізацію, Стендаль наводить метафору з оголеною гілкою, яка потрапляє в соляні шахти. Якщо дістати її через декілька місяців, то можна побачити, що вона вкрилась блискучими кристалами і її важко впізнати – це і є кристалізація, – постійне перебільшення надбання, якого ми ще не маємо, але впевнені у тому, що володіємо ним.

«Те, що я називаю кристалізацією, є особливою діяльністю розуму, який із усього, з чим стикається, робить висновок, що коханий предмет володіє новими досконалими якостями»

Реклама

Карл Маркс – «Капітал», 1867 рік

Американське онлайн-видання Rolling Stone у статті про актуальність ідей Маркса зазначає, що ми «звернемося до Маркса не тому, що він непогрішний, а тому, що він неминучий». Дійсно, багато з того, що лише передбачав німецький філософ та економіст, сьогодні стало нашою справжнісінькою реальністю. Наприклад, «товарний фетишизм», або «уявні потреби», які формує вдалий брендінг та маркетинг. Завдяки сучасним комунікаційним технологіям ми скуповуємо речі, яких насправді не потребуємо.

Маркс також писав про кризи капіталізму (згадаймо лише Велику депресію або економічну кризу 2008 року), економічну глобалізацію (поширення капіталізму по всьому світу в пошуках нових ринків та дешевої робочої сили), виникнення монополій. Тож «Капітал», окрім ґрунтовної праці з політичної економії, є також і своєрідною «мапою» розвитку для сучасних індустріальних суспільств.

«Натовп здивовано дивиться на накопичені маси, особливо якщо вони сконцентровані в руках небагатьох. Але щорічно ці маси, що виробляються, як вічні, незліченні хвилі могутнього потоку, проходять повз і втрачаються в океані споживання. Проте це й зумовлює існування людства»

6 забутих, але актуальних книг

Хосе Ортега-і-Гассет – «Роздум про техніку», 1933 рік

Ми звикли розуміти техніку, як певні матеріальні речі, необхідні для задоволення потреб. Проте іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, ще в першій половині ХХ століття, стверджує, що техніка – це культурний феномен, «мрії людства» і взагалі наше життя. Жити – означає виробляти, творити, знаходити засоби для «втілення себе як програми». А отже, світ, як чистий механізм – лише «машина машин». Філософ стверджує, що ХХ століття назвуть «століттям техніки», бо ще жодна епоха не мала стільки досягнень у цій сфері. Роздуми автора особливо цікаві, якщо проводити паралелі з надтехнологізованим ХХI століттям.

«Магія техніки у ХХ столітті стала більш надійною, ніж інстинкти людини, оскільки тепер вона виражена машинами»

Гі Дебор – «Суспільство спектаклю», 1967 рік

Здається, лише зараз цю роботу можна оцінити по-справжньому. Сучасне Гі Дебору суспільство ліворадикальний філософ та режисер називає спектаклем, видовищем, коли на перше місце виходять «неживі образи», «штучна демонстративність», «псевдо-насолода». Письменник критикує схибленість на споживанні («товар – це зброя спектаклю»), підступну роль ЗМІ (на його думку, це «винахід, що виявився Троянським конем»), втрату індивідуальності. У наші часи ідеї Дебора стають точним відображенням панівної ролі медіа, соціальних мереж та віртуалізації найважливіших сфер життя.

«У суспільствах, що досягли сучасного розвитку виробництва, все життя перетворюється на величезне скупчення спектаклів. Усе, що раніше було прожите безпосередньо, тепер витіснено в сферу видовища»

sciencew

Річард Докінз – «Егоїстичний ген», 1976 рік

Революційна для свого часу книга британського біолога, професора Оксфордського університету про еволюцію, як сенс людського буття. Річард Докінз стверджує, що ми – тварини, створені нашими генами. Ми існуємо для того, аби зберегти гени, а наша основна роль – забезпечити їхнє виживання. Виконавши цю функцію – ми стаємо непотрібними, тому зникаємо, або «нас просто викидають».

Тож світ егоїстичного гену – це світ жорстокої конкуренції, експлуатації та обману. А наші тіла – лише тимчасові, перехідні структури, створені генами для власних потреб. Для кінця ХХ століття робота «Егоїстичний ген» здавалася науковою фантастикою, проте сьогодні ці теорії склали основу еволюційної біології та генетики.

«Ми лише машини для виживання, самохідні транспортні засоби, сліпо запрограмовані на збереження егоїстичних молекул, відомих як гени»

Гері Беккер – «Поведінка людини: економічний підхід», 1993 рік

Саме ідея аналізу поведінки людини за допомогою економічних принципів принесла американському економісту Гері Беккеру Нобелівську премію в 1992 році. Професор Чиказького університету пояснює вступ у шлюб через аналогію створення партнерської фірми. Люди укладають шлюб, якщо обсяг випуску сумісно вироблених «товарів» більший, ніж сума того, що вони можуть виробляти порізно. Тобто пошук на «шлюбному ринку» відповідає аналогічному процесу на ринку праці.

Беккер також розрахував економічну ефективність освіти. На його думку, люди, які витрачають ресурси на освіту, – це підприємці. Таким чином вони здійснюють альтернативне прибуткове інвестування.

Суть такого економічного підходу – пояснити наші дії за допомогою принципу «мінімальні витрати – максимальна користь». Наприклад, самогубство: в якийсь момент саме ця дія є «раціональною» або «корисною» з точки зору певної людини. Аналогічно, за принципом найменших витрат і найбільшої користі, можна пояснити вибір конкретного сексуального партнера.

«Ефективний шлюбний ринок наділяє всіх учасників тимчасовими прибутками або “цінами”, які слугують стимулами для вступу у відповідний полігамний чи моногамний шлюб»

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus