5 стратегій, щоб скласти тест на «відмінно»

робоче місце

Кажуть, що коли справа доходить до тестів із множинним вибором, то в будь-якій незрозумілій ситуації обирай третій варіант. Ну… або другий. Або навіть – перший. Ефективність цієї поради сумнівна. Ютуб-блогер Томас Франк ділиться найдієвішимими порадами – не соромся їх використовувати.

1. Не лізь поперед батька в пекло

Або простіше – не поспішай. Як тільки аркуш із тестовими завданнями опиниться на твоєму столі, не починай гарячково переглядати питання та намагатися вирішити їх одне за одним. Натомість глибоко вдихни та виділи кілька хвилин для спокійного перегляду всього тесту. Так ти зрозумієш, про що він узагалі (а це вже – майже половина справи) і зможеш відповідати на легкі питання, у правильності яких упевнений на сто відсотків.

Такий попередній перегляд допомагає «програмувати» мозок на специфічні деталі, які будуть траплятися саме в цьому тесті. Чому це корисно? Ти автоматично починаєш обдумувати складні питання, які вже встиг помітити й запам’ятати.

Іноді запитання в тестах множинного вибору мають деталі, підказки, а деколи навіть повноцінні відповіді. До прикладу, один із тестів запитує: смерть якого з американських президентів змусила Наполеона оголосити 10-денну жалобу? Варіанти – Вашингтон, Джефферсон, Йода та Адамс. Звісно ж, ми одразу відкидаємо Йоду, але що робити далі? Пропусти це запитання, продовжуй вирішувати тест і, можливо, ти натрапиш на завдання типу «правда/неправда», яке звучить так: чи правда, що Томас Джефферсон та Джон Адамс із ворогів перетворилися на друзів і товаришували аж до смерті обох у 1826 році? Якщо ти знаєш, що вони померли саме того року, а Наполеон – за п’ять років до, у 1821, то легко зможеш вирахувати, що відповіддю на попереднє питання стане Джордж Вашингтон. Елементарно, Ватсон!

Втім, такі сюрпризи трапляються не так часто, як нам би цього хотілося, тому не витрачай багато часу на ігри в детектива – краще добре підготуйся заздалегідь.

Реклама

2. Активуй підсвідомість

Назва цієї техніки з’явилася завдяки книзі Барбари Оаклі A Mind For Numbers: How to Excel at Math and Science (Even If You Flunked Algebra). У чому її суть? Не боятися труднощів. Якщо ти бачиш складне завдання – берись за нього й серйозно обдумуй протягом кількох хвилин. Якщо все-таки не можеш зрушити з мертвої точки, переходь до наступного. При цьому на підсвідомому рівні ти продовжуватимеш його вирішувати і, якщо повернешся до питання трохи пізніше, шанси дати правильну відповідь суттєво зростуть.

Справа ось в чому: якщо ти витрачаєш певний час на обдумування складної проблеми, то мозок активується й переходить у режим фокусування (або focus mode). Розгадка у назві: це концентрована, сфокусована форма мислення, протилежна розсіяному режиму (diffused mode), коли ми думаємо трохи розслаблено.

кава

3. Один раз добре, а два – краще

Все дуже просто: не лінуйся читати кожне питання тесту двічі. Це – дуже важливо, тому що питання множинного вибору можуть бути підступними: ти бачиш обмежену кількість відповідей і часто не можеш протистояти спокусі одразу вибрати варіант, який видається найприйнятнішим. Втім, професори, які складають тести, не дурні, тому уважно пильнуй, щоб не потрапити в пастку.

До прикладу, одне з тестових питань пропонує тобі визначити, «який із варіантів не Х, Y чи Z». Якщо ти неуважно прочитаєш завдання (і лише один раз!), то можеш пропустити це підступне «не» і дати неправильну відповідь.

Деякі питання можуть мати кілька правильних варіантів, і тобі треба визначити, який із них «найбільш правильний». До цієї ж категорії належать завдання типу «правильні всі перераховані варіанти» чи «неправильні всі перераховані варіанти». Знову ж таки: не поспішай, не забудь перечитати завдання двічі й впевнись: ти справді зрозумів, що від тебе вимагають.

4. Перевіряй

Це – дуже проста та ефективна стратегія. Як тільки ти закінчуєш сторінку із завданнями й збираєшся переходити до наступної – не полінуйся двічі перевірити відповіді. Не треба відкладати цю справу до кінця тесту: якщо ти розіб’єш її за сторінками, тобі доведеться перевірити всього 5-10 питань, а не всі відразу. Отже, не потрібно буде поспішати й жахатися величезної кількості пунктів, які очікують перевірки. І найприємніше: шанси того, що ти пропустиш якусь деталь і допустиш дурнувату помилку, значно зменшуються, а твій результат покращується.

Втім, це не означає, що ти маєш пропустити останню генеральну перевірку вже готового тесту – просто додай цю техніку у свій арсенал!

5. Все погано? Вмикай фантазію

Уявімо, що сталося страшне, й тобі дісталося питання, на яке ти не маєш відповіді або відчуваєш, що вона от-от злетить з язика, але все – ніяк. У такому випадку спробуй уявити себе в кімнаті, де запам’ятовував саме цю інформацію – такий прийом активує пам’ять, яка залежить від контексту (context-dependent memory). Це підтвердило цікаве дослідження, яке провели у 1984 році в Техасі. Його учасникам видали списки зі словами, які необхідно було запам’ятати, перебуваючи в певному приміщенні. Виявилося, що люди краще пригадували слова, коли уявляли приміщення, в якому вони ці слова заучували.

Як бачиш, телепортацію опановувати необов’язково – навіть простий спогад здатен принести позитивні плоди!

студент

Час для секретної зброї!

…а ім’я їй – статистика. Статистика того, як люди зазвичай складають тести з питаннями множинного вибору.

Вільям Паундстоун у своїй книзі Rock Breaks Scissors: A Practical Guide to Outguessing and Outwitting Almost Everybody заявляє, що людям не вдається досконало створювати тести з повністю випадковим розподілом правильних відповідей: існують певні шаблони. За час свого дослідження Паундстоун зібрав більше 100 прикладів тестів з питаннями множинного вибору з різноманітних ресурсів та обробив майже 2400 питань. Статистичний аналіз продемонстрував таке:

  • Коли можливих відповідей три, то ніякого шаблону, за яким можна вгадати правильну, немає, а якщо – чотири, то з імовірністю в 28% правильним виявиться другий варіант. Якщо ж питання містить цілих п’ять варіантів, останній з них, найвірогідніше, виявиться правильним, тоді як третій майже ніколи не відповідає істині.
  • Щодо питань типу «правда/неправда», то, згідно досліджень Паундстоуна, відповідь «правда» з’являється в 56% випадків, а «неправда» – у 44%.
  • Також з імовірністю більш ніж 50% питання не матиме той самий правильний варіант відповіді, що був в попередньому питанні. Тому, якщо ти впевнений, що правильна відповідь – третя, то скоріш за все, вона не буде такою ж у наступному питанні.
  • Коли ж ти відповідаєш на питання типу «всі варіанти правильні» чи «всі варіанти неправильні», то знай, що в 52% випадків відповідь буде стверджувальною.

Але пам’ятай – ці методи потрібно використовувати тільки тоді, коли не залишилося ніякої надії, й доводиться покладатися на примхливу долю. Так, може пощастити, але найважливішою (і не секретною зброєю) до будь-якого тестування залишається якісна підготовка. Успіхів!

За матеріалами каналу College Info Geek.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus